Шінджюку
Райо́н Шінджю́ку (яп. 新宿区, Хепберн: Shinjuku-ku, МФА: [ɕind͡ʑuku ku̥]) — особливий район в японській столиці Токіо.
Шінджюку | |
Країна | Японія |
Острів | Хоншю |
Регіон | Канто |
Префектура | Токіо |
ISO 3166-2 | 13104-1 |
Площа | 18,23 км² (1 жовтня 2008[1]) |
Населення | 324 824 осіб (1 липня 2011[2]) |
Густота | 17818.1 осіб / км² |
city.shinjuku.lg.jp(яп.) foreign.city.shinjuku.lg.jp(яп.)(англ.)(кит.)(кор.) | |
Шінджюку у Вікісховищі |
Географія
- Площа району Шінджюку на 1 жовтня 2008[1] становила близько 18,23 км².
- Плато Мусашіно
- Гори: Хаконе (44,6 м)
- Річки: Канда, Мьошьоджі
Історія
- 1699—1867: містечко-станція Найто-Шінджюку (【内藤新宿】, «Нова станція Найто») провінції Мусаші. Перша і найбільш велилюдна станція на Кайському шляху, що сполучав Едо з містом Кофу.
- 1 травня 1889: створено містечко Найто-Шінджюку (【内藤新宿町】) повіту Тойотама.
- 1 квітня 1920: містечко Найто-Шінджюку увійшло до складу міста Токіо, району Йоцуя.
- 15 березня 1947: створено особливий район Шінджюку (【新宿区】) столиці Токіо.
Пам'ятки
Шінджюку — головний адміністративний і комерційний центр Токіо.
Тут розташована найжвавіша залізнична станція у світі — Станція Шінджюку. Через вокзал проходить 3,64 млн пасажирів на день. Тут проходять також лінії метро, термінали громадського транспорту і підземні переходи з численними магазинчиками. Хоча в районі, навколишньому залізничну станцію Сіндзюку, багато готелів, універмагів, фірмових магазинів, кінотеатрів, барів і барів, інша частина Сіндзюку являє собою суміш житлової та комерційної нерухомості.
Найвідоміші райони Шінджюку
- Ічіґая — комерційний район у східній частині Шінджюку, де розташовані будівля Міністерства оборони і кампуси кількох університетів.
- Голден Гай («Золота вулиця») — квартал крихітних барів і клубів на 5-10 місць, розташованих в колишніх борделях; улюблене місце японської богеми: музикантів, артистів, акторів, журналістів. Ці бари, що займають невелику територію, є своєрідними клубами за інтересами. У кожному з них збирається певна група постійних відвідувачів.
- Кабукі-чьо— найбільший і один з найстаріших розважальних кварталів Японії на північний схід від вокзалу, в якому розташовується більшість кінотеатрів, безліч ресторанів і барів, а також величезний «квартал червоних ліхтарів» з кількома десятками публічних будинків, піп-шоу і секс-шопів, а також квартал розваг Ні-Хоме для людей нетрадиційної сексуальної орієнтації.
- Каґурадзака — один з ханамачі (кварталів гейш), багатий кафе і ресторанами.
- Ніші-Шінджюку — найбільший квартал хмарочосів Японії, серед яких вирізняється Нова Будівля муніципалітету Токіо висотою 243 м. Споруджена 1991 року Будівля муніципалітету, спроектована архітектором Кендзо Танґе, є символом Шінджюку. З оглядового майданчика хмарочоса, розташованого на 45 поверсі на висоті 202 метри, в ясну погоду можна побачити навіть гору Фуджі. Вхід безкоштовний.
- Окубо — разом з районом Хякунін утворює найбільший «корейський квартал» в районі Канто.
- Шінджюку-Ґьоен (Імператорський парк Шінджюку) — один з найвідоміших парків Японії, прекрасний в будь-який час року. А щовесни японці традиційно приїжджають сюди милуватися цвітінням сакури. 2006 року парк відзначив свій 100-річний ювілей.
- Такаданобаба — квартал студентських гуртожитків і нічних клубів, де базується Університет Васеда (престижний приватний університет Японії). Неподалік від університету розташований сад Кансен-ен.
- Йоцуя — квартал старовинних будівель і храмів з численними магазинами, ресторанами і барами.
Визначні місця і будівлі
- Будівля «Шінджюку Парк Тауер» з готелем «Парк Хаятт», відомим за кінофільмом «Труднощі перекладу».
- Навколо станції Шінджюку розташований найбільший торговий центр Японії з десятком величезних універмагів, серед яких 15-поверховий універмаг «Такасімая», універмаги «Кейо», «Одакю», «Тобу», культурно-розважальний комплекс «Саншайн-Сіті» та інші.
- Центральний парк Шіндююку, розташований по сусідству з хмарочосами біля будівлі муніципалітету.
- Будинок Огасавари, побудований 1927 року в іспанському стилі, в якому зараз знаходиться ресторан.
- Буддистський храм Тайсоджі, загублений серед величезних хмарочосів.
- Музей Токійського пожежного департаменту.
- Історичний музей Шінджюку.
- Новий Національний театр.
- Театр Шінджюку Кома.
В Шіндююку розташована ціла низка найвищих хмарочосів Токіо: 48-поверховий «Токіо Метрополітен Говернмент Білдінг» (243 м), 52-поверховий «Шінджюку Парк Тауер» (235 м), 54-поверховий «Токіо Опера Сіті Тауер» (234 м), 55-поверховий «Шінджюку Міцуї Білдінг» (225 м), 54-поверховий «Шінджюку Сентр Білдінг» (223 м), 52-поверховий «Шінджюку Сумітомо Білдінг» (210 м), 50-поверховий «Моді Ґакуен Кокун Тауер» (204 м), 50-поверховий «Шінджюку Номура Білдінг» (203 м), 43-поверховий «Сомпо Джапан Білдінг» (193 м), 44-поверховий «Шінджюку Ай-Ленд Тауер» (189 м), 38-поверховий «Шінджюку Оук Тауер» (184 м), 47-поверховий «Кейо Плаза Готель Норт Тауер» (180 м).
Населення
Населення району Шінджюку на 1 липня 2011[2] становило близько 324 824 осіб. Густота населення становила 17 818,1 осіб/км².
Освіта
Галерея
Розташування
В культурі
- Шінджюку — місто демонів
Примітки
- Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 .
- Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 .
Джерела та література
- Шінджюку // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)
Шінджюку // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шінджюку