Харченко Олесь Миколайович

Народився 2 листопада 1946 року в селі Шендерівка на Черкащині. У 1964-65 року проходив навчання при хорі Верьовки під керівництвом С.Є.Павлюченка. Виступав у Державній капелі бандуристів.

У 1968—1971 роках співав у чоловічій капелі, зараз Капела імені Л. М. Ревуцького, у 1973-75 роках у капелі «Думка». З 1975 року у квартеті «Явір». 1982 року випущено першу платівку «Українські народні пісні». 1983-го вирушає у складі колективу на гастролі до Монреалю (Канада). Лауреат Шевченківської премії 1985 року — разом з Володимиром Дідухом, Романом Іванським, Євгеном Прудкіним та Валентином Реусом — за концертні програми 1982—1984 років.

У 1986 році здійснено понад 80 концертів перед ліквідаторами ЧАЕС.

1989 року — гастролі у Вінніпегу (Канада), Американське турне (32 міста, 1996), та в Торонто (Канада). Цього часу виходять два альбоми, видані в Канаді лейблом «Yevshan Records», 4 компакт-диски видано в Україні.

Знято музичні фільми за участю та про колектив «Явора».

• «Співає квартет Явір»,
• «Земля моя світла»,
• «Розцвітає рута-м'ята» (1981),
• «Усмішки Нечипорівки» (1982).

У 1994 році організував створення чоловічого вокального ансамблю «Фавор», при Організації українських націоналістів, в репертуарі якого стрілецькі та повстанські пісні. Та дуету «Олесь та Валентина Харченко». В 1998 році було виконано запис альбому ансамбля «Фавор» «За Україну, за її волю», а в 2006 році «Усе любов’ю зміряне до дна» дуету «Олесь та Валентина Харченко».

У складі «Явору» брав активну участь у Помаранчевій революції.[1]

• Валентин Реус
• Володимир Дідух

• Пісня на все життя. Творчий портрет Народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Олеся Харченка
• Біографія Олеся Харченка

• Харченко Олесь Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.