Хасан аль-Банна

Шейх Хасан бін Ахмад бін ‘Абду-р-Рахман аль-Банна (араб. حسن أحمد عبد الرحمن محمد البنا Ḥasan Aḥmad ʿAbd ar-Raḥmān Muḥammad al-Bannā; 14; нар. 14 жовтня 1906, Махмудія, Бухейра, Єгипет 12 лютого 1949, Каїр), відомий як Хасан аль-Банна (араб. حسن البنا) єгипетський політичний діяч, ісламський проповідник і реформатор.

Хасан аль-Банна
Релігія: іслам
Дата народження: 14 жовтня 1906(1906-10-14)
Місце народження: Mahmoudiyah, Egyptd, Єгипетський хедиват
Дата смерті: 12 лютого 1949(1949-02-12)[1][2] (42 роки)
Місце смерті: Каїр, Королівство Єгипет
Країна:  Єгипет
Вплинув на:
 Хасан аль-Банна у Вікісховищі

Він — засновник партії й міжнародного (в першу чергу, арабського) релігійно-політичного руху-асоціації «Брати мусульмани».

Погляди визначного ідеолога ісламського політичного руху, засновника асоціації «Брати мусульмани» єгиптянина Хасана аль-Банни (1906—1949) і дотепер викликають інтерес як в середовищі ісламських науковців та політиків так і в колах неісламських науковців та дослідників.

У своїй ідеологічній концепції та політичній діяльності Аль-Банна спирався на принцип таухіда і вважав додержання його у будь чому необхідною умовою. Він вважав іслам унікальним і універсальним суспільним порядком, що визначає всі основні аспекти людському життя. Гаслом асоціації «Братів мусульман» став девіз: «Аллах наш Бог, Пророк наш вождь, джихад наш шлях, смерть в ім'я Аллаха наше вище прагнення». Аль-Банна стверджував, що ісламська громада повинна жити за шаріатом, у Корані проголошується братерство людей, що належать до різних рас і націй, їх згуртованість, економічна рівність і рівність можливостей, неприпустимість експлуатації людини людиною, відсутність бідності й неграмотності.

Ідеалом суспільно-політичного устрою для аль-Банни була держава праведних халіфів, у якій, на його думку, були повністю реалізовані особливості ісламу як релігії і соціальної системи. Емблема асоціації «Братів мусульман», Коран над схрещеними шаблями, — надає в справі поширення Ісламу пропаганді ісламських цінностей пріоритет над насильством. Однак якщо всі інші методи переконання вичерпані й існує повна впевненість, що застосування сили принесе користь релігії і єдності умми, можливий перехід і до збройного протистояння.

Аль-Банна писав: «Брати готові служити тому уряду, який спирається на шаріат. Але вони готові також „вирвати владу“ з рук тих, хто не бажає підкорятися волі Аллаха».

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. AlKindi

Джерела

  1. Полонская Л. Р., Вафа А. Х. Восток: идеи и идеологи: (Критика буржуазных и мелкобуржуазных концепций «третьего пути» развития) / Л. Р. Полонская, — М.: Наука, 1982.-256с.
  2. Ланда Р. Г. Политический ислам: предварительные итоги. — М.: ин-т изучения Израиля и Ближнего Востока, 2005. — 234с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.