Шейх

Слово шейх вживалося в доісламській Аравії вже задовго до народження пророка Мухаммада. В ті далекі часи це слово значило просто старшого, старійшину роду, старшину племені. Так само як і в інших куточках світу найважливіші питання суспільного життя прийнято було вирішувати на раді старійшин, тобто раді старших, наймудріших членів племені. В арабомовних спільнотах світу таке значення слова шейх, поряд з іншими збереглось до нашого часу.

З поширенням ісламського віровчення шейхами також стали називати наймудріших і найповажніших людей з точки зору ісламського віровчення, що можна порівняти з вживанням назв отець і старець серед прихильників християнського віровчення.

Керівник ордену дервішів або іншої організації в ісламі, почесне звання мусульманського духовенства, знавців та викладачів релігійних дисциплін, людей відомих своїм благочестям. В суфізмі шейх — наставник (муршид), під керівництвом якого проходили підготовку починаючі суфії, а з 12 століття — також голова суфійського братства — таріка.

В арабських країнах шейхом також називають голову роду чи племені, сільського старосту.

• Шейх // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
• А. Халідов. ШАЙХ ал-ИСЛАМ // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 289-290. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)
• Ислам. Словарь атеиста. Москва. Видавництво політичної літератури. 1988. стор. 249.(рос.)

• Шейх // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Шейх // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Шейх // Ісламський енциклопедичний словник (рос.)