Хвиля (фільм)

«Хвиля» (нім. Die Welle) — художній фільм режисера Денніса Ганзеля, який вийшов у 2008 році.

Хвиля
Die Welle
Жанр драма, трилер
Режисер Денніс Ганзель
Продюсер Крістіан Беккер
Сценарист Денніс Ганзель
Тод Страсер
Петер Торварт
На основі The Wave і Третя хвиля
У головних
ролях
Юрген Фогель
Фредерік Лау
Макс Рімельт
Дженніфер Ульріх
Крістіана Пауль
Еліас М’Барек
Оператор Торстен Броєр
Композитор Хайко Майле
Кінокомпанія Rat Pack Filmproduktion GmbH
Constantin Film Produktion
Дистриб'ютор Constantin Film
Тривалість 107 хв.
Мова Німецька
Країна  Німеччина
Рік 2008
Дата виходу 13 березня 2008
Кошторис 5 млн. €
IMDb ID 1063669
welle.film.de

Фільм знято за книгою Тода Страсера «Хвиля». Книга, в свою чергу, була написана у 1981 році за мотивами однойменного фільму. В основі усіх цих творів — реальний експеримент «Третя хвиля», проведений вчителем історії Роном Джонсом у місті Пало-Альто в Каліфорнії.

«Хвиля» має спільні моменти з іншим німецьким фільмом Експеримент (фільм). У російському прокаті «Хвиля» вийшла під назвою «Эксперимент 2: волна». Обидва фільми показують як легко звичайні люди можуть піддатися силі обставин і перейти до авторитарного суспільства та жорстокої поведінки, яка таке суспільство супроводжує.

Український переклад зробила студія Омікрон на замовлення Гуртом.[1].

Сюжет

В німецькій гімназії проводять спеціальний проект: протягом тижня учні вивчають одну з політичних систем за власним вибором. Вчитель Райнер Венгер хотів провести курс анархізму, але йому дістається автократія. На першому уроці виникає дискусія: чи можливо встановити диктатуру в умовах сучасної Німеччини. Венгер починає експеримент, у якому всі учні дотримуються братерства і суворої дисципліни.

За новими правилами, учні повинні звертатися до нього не інакше, як «пан Венгер» (нім. Herr Wenger) замість звичного «Райнер», висловлюватися лаконічно і встаючи з місця. Він пересаджує учнів так, щоб зруйнувати усталені соціальні групи і відмінники сиділи поряд з тими, хто відстає. Згодом встановлюють уніформу: джинси і білі сорочки, вигадують логотип, назву «Хвиля», вітання жестом, створюють сайт, нелегально розклеюють листівки. Учні починають самі організовуватися і виявляти ентузіазм.

Тільки дві дівчини Мона і Каро відмовляються від участі в «Хвилі». Навпаки, учні з інших курсів переводяться на курс автократії.

Рух «Хвиля» дуже швидко набуває великої популярності. Учасники підтримують один одного і зверхньо ставляться до тих, хто не з ними.

Тільки Каро помічає, що експеримент виходить з-під контролю вчителя. Вона таємно роздруковує листівки і розкладає їх у школі, чим викликає загальне невдоволення. Хлопець Каро — Ма́рко намагається захистити її від ворожого ставлення і переконати вступити до «Хвилі».

Найсильніше враження новий лад справив на Тіма, який до цього відчував себе самотнім і непотрібним. Його життя докорінно змінюється. Тім спалює свій одяг з логотипами відомих брендів після того, як на уроці обговорювалося, що власники великих корпорацій не відчувають соціальної відповідальності. Також він купує газовий пістолет.

Члени «Хвилі» розклеюють містом логотипи і малюють їх через трафарет. Тім, ризикуючи, вилазить на ратушу, накриту полотном для ремонту і малює великий логотип «Хвилі». Під час цього рейду учасники замалювали логотип анархістів. Згодом анархісти знаходять «Хвилю» і провокують бійку. Проте Тім погрожує їм пістолетом і анархісти відступають.

Згодом Тім пропонує охороняти Венгера. Венгер, звичайно, відмовляється, але запрошує його в гості. Після того, як Венгер попрощався з ним, Тім залишається ночувати у дворі.

Шкільна команда з водного поло, яку тренує Венгер, зустрічається з іншою школою. «Хвиля» збирає повний зал вболівальників, вдягнутих у білі сорочки. Каро і Мона знову розкидають листівки. Гравець і учасник «Хвилі» Сінан заводить бійку із суперником, затягуючи його під воду. Венгер вимушений стрибнути в басейн, щоб розняти їх. Тим часом вболівальники також затівають бійку.

Після гри Венгер свариться зі своєю дружиною через те, що експеримент виходить з-під контролю, а Марко свариться з Каро. Стривожений, Марко приходить до Венгера і просить його припинити експеримент.

На наступний день всі члени «Хвилі» збираються в актовому залі. Венгер наказує зачинити двері на ключ. Він зачитує уривки творів, написаних раніше учасниками «Хвилі», а потім говорить про те, як сильно поліпшилося їхнє життя і закликає їх до поширення руху на всю Німеччину. Усі захоплено слухають і аплодують своєму пану. Тільки Марко заперечує ці ідеї. Тоді Венгер нацьковує на нього його недавніх друзів. Коли вони приводять його на сцену, він пропонує придумати, що зробити зі зрадником. А тоді запитує, до чого вони можуть дійти, виконуючи наказ. Чи змогли б вони вбити людину? І нарешті нагадує запитання, яке було поставлене до експерименту: чи можлива диктатура в умовах сучасної Німеччини?

Венгер розпускає «Хвилю» і закінчує збори. Учні безрадісно починають розходитися, але Тім не зміг змиритися з тим, що руху більше не існує. Він погрожує пістолетом, ранить одного з учнів, а потім здійснює самогубство, вистріливши собі в рот. Венгера арештовують; його учні і дружина у відчаї спостерігають за цим.

У ролях

  • Юрген Фогель — Райнер Венгер
  • Фредерік Лау — Тім Штольтефус
  • Макс Римельт — Марко
  • Дженніфер Ульріх — Каро
  • Крістіана Пауль — Анке Венгер
  • Еліас М’Барек — Сінан
  • Крістіна до Рего — Ліса
  • Якоб Маченц — Деніс
  • Макс Мауф — Кевін
  • Деніс Ганзель — Мартін
  • Амелі Кіфер — Мона

Нагороди та номінації

  • 2008 рік — 2 номінації на премію «European Film Awards»: найкращий фільм (за версією глядацьких симпатій) і найкращий актор (Юрген Фогель).
  • 2008 рік — 2 премії «German Film Awards»: бронзовий приз за найкращий фільм і золотий — найкращий актор другого плану (Фредерік Лау). Також 2 номінації: за найкращий фільм (Крістіан Беккер) і найкращий монтаж (Улі Крістен).
  • 2008 рік — номінація на «Trailer Film Awards» за найкращий оригінальний зарубіжний трейлер.
  • 2008 рік — спеціальний приз журі на «Istanbul International Film Festival» режисеру Денісу Ганзелю.
  • 2008 рік — номінація на великий приз журі «Sundance Film Festival» (Деніс Ганзель).

Див. також

Джерела

  1. Озвучення фільмів українською[недоступне посилання]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.