Херсонська ТЕЦ
Херсо́нська ТЕЦ — теплоелектроцентраль що обслуговує майже 50% житлового фонду міста Херсон, що отримують теплоносій централізовано.[1]
46°40′29″ пн. ш. 32°38′59″ сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Україна, м. Херсон, Бериславське шосе 1 | |||
Введення в експлуатацію | 1958 рік | |||
Вид палива | газ (основне паливо), мазут | |||
Водозабір | Дніпро | |||
Котельні агрегати | БКЗ-200-100 (3 шт.); ЦКТІ-105-39 (4 шт.); ПВТМ-50-1 (2 шт.) | |||
Турбіни | ПР-30-90/10 (3 шт.); АТП-10 (2 шт.) | |||
Встановлена електрична потужність |
80 МВт | |||
Встановлена теплова потужність |
735 Гкал/год | |||
Річне виробництво електроенергії, млн кВт-год. |
117,5 (2010) ▲ 13% | |||
Річне виробництво тепла, тис ГКал |
368,8 (2010) ▲ 6% | |||
Коефіцієнт використання встановленої потужності, % | 16 (2010) | |||
Керівник | Олександр Шевченко | |||
Кількість працівників | 512 (2010) | |||
Материнська компанія | ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" | |||
Дані оновлено 6 лютого 2012 року | ||||
Сайт | khtec.at.ua/index/dokumenty/0-5 | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
Херсонська ТЕЦ | ||||
Станція
ТЕЦ працює в паралелі з Єдиною енергетичною системою України по лініях — 154 кВ та за допомогою трьох трансформаторів зв'язку.
Система циркуляційного водозабезпечення ТЕЦ замкнена з двома градирнями з площею охолодження 500 кв² кожна. Технічне водозабезпечення ТЕЦ надходить від берегової насосної станції по трьох напорних трубопроводах. На балансі ТЕЦ нараховується 8 центральних, 15 групових, 56 індивідуальних теплопроводів, 110 вузлів приєднання опалення i 76 вузлів приєднання гарячого водопостачання, 15 підкачувальних і перекачувальних насосних станцій.
План робочої потужності у 2010 році склав — 13,3 МВт. Фактична потужність у 2010 році склала — 12,8 МВт.
Історія
Херсонська ТЕЦ будувалась у дві черги.
- Перша черга ХТЕЦ споруджена у 1955-58 рр., складалася з чотирьох котлів ЦКТІ-75-39Ф і двох турбогенераторів типу ПТ-12-35/10 (перемаркованих в 1991 році на 10 МВт);
- Друга черга споруджена в період 1965-69 рр. складалася з трьох енергетичних котлів типу БКЗ-160-100Ф, двох турбогенераторів типу ПР-25-90/10-0, 9 і двох водогрійних котлів типу ПТВМ-50-1.
До 1981 року ХТЕЦ використовувала тверде паливо — вугілля. Оскільки Херсонська ТЕЦ знаходиться в міській зоні, в період 1978–1981 років, була здійснена реконструкція котлів на спалювання мазуту і природного газу.
Існуючі енергетичні котли ТЕЦ були реконструйовані із збільшенням паропродуктивності: котли ст. № № 1 — 4 з 75 т/год до 105 т/год, котли ст. № № 5 — 7 з 160 т/год до 200 т/год кожен.
Турбогенератори ст. № 3 та № 4 типу ПР-25-90/10/0, 9 були також реконструйовані з підвищенням розрахункової витрати пари і збільшенням одиничної потужності до 35 МВт (у 1991 році перемаркировані на 30 МВт). Енергетичні котли встановлені в головному корпусі, водогрійні, в окремій будівлі. Парові котли підключені до загальної димової трубі висотою 120 метрів і діаметром гирла 6 метрів.
Див. також
Примітки
- Херсонська теплоелектроцентраль. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 6 лютого 2012.
Посилання
- Чим зігріє нас Херсонська ТЕЦ?
- Херсонську ТЕЦ модернізуватимуть за китайські інвестиції[недоступне посилання з липня 2019]