Хоменко Надія Костянтинівна

Наді́я Костянти́нівна Хоме́нко (30 серпня 1912(19120830), Київ 1987[1]) — українська поетеса і прозаїк.

Хоменко Надія Костянтинівна
Народилася 30 серпня 1912(1912-08-30)
Київ
Померла 1987(1987)
Діяльність поетеса
прозаїк
Alma mater Київський педінститут
Знання мов українська

Біографія

Її батько був інженером-будівельником. Навчалась у Київському та Лубенському педінститутах. Працювала слюсарем, учителькою, завідувала бібліотекою, по тому — була на редакційній та видавничій роботі. Друкуватись почала 1930 року.

Творчість

  • Збірки поезій:
    • «Джерело радости» (1950),
    • «Дружба сердець» (1955),
    • «Шумлять сади полтавські» (1956),
    • «Невидима скрипка» (1972),
    • «Кумачеве слово» (1979);
  • повісті:
    • «Повість про любов» (1957),
    • «Ходить щастя недалечко» (1960),
    • «Медяні роси» (1968);
  • роман «Люби мене» (1963),
  • кілька збірок оповідань.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.