Хоральна синагога Маріуполя

Спочатку єврейська громада Маріуполя молилася в найманих приміщеннях і тільки в 1864 році зуміла вибудувати молитовний будинок на Харлампієвській вулиці. Ініціатива цієї споруди належала реміснику Абраму Фрейману.

Внутрішнє оздоблення цієї першої маріупольської синагоги було спочатку вкрай примітивним. Пізніше тут спорудили новий кивот для зберігання в ньому святих сувоїв тори (один з них дивом зберігся до наших днів і знаходиться в Маріупольському краєзнавчому музеї), влаштовані лави для молільників, естрада для читання в ній по суботах Священного писання та галереї для жінок.

Наприкінці 1880-х років на будівлі звели купол, що відрізняв синагогу від суміжних з нею «рядових» споруд. Серед тих, хто сприяв благоустрою перше маріупольської синагоги, слід назвати ім'я Л. Самойловича, батька майбутнього полярника зі світовим ім'ям Рудольфа (Рувима) Лазаревича Самойловича (1881—1938 рр), засновника і першого директора Інституту Арктики, керівника ряду полярних експедицій на криголамах «Красін», «Сєдов», «Русанов» та ін..

Синагога була зруйнована під час німецько-фашистської окупації Маріуполя 1941—1943 рр. До останнього часу (1994) від неї збереглися тільки фундамент та арочні ворота. У примикаючому до синагогі флігелі, де розташовувалися підсобні приміщення, а також безкоштовне єврейське початкове жіноче училище, зараз розміщується вечірня школа робітничої молоді № 1. У 1995 році міськвиконком прийняв рішення про передачу будівлі флігеля, синагозі єврейської релігійної громади Маріуполя.

• В Мариуполе иудеи намерены восстановить разрушенную синагогу
• История ЕО г. Мариуполь