Хортицьке товариство охранителів природи

Хортицьке товариство охранителів природи — одна з перших в Російській імперії та перша в Україні спеціалізована природоохоронна громадська організація[1][2][3][4][5].

Історія організації

Хортицьке товариство охранителів природи було затверджено Департаментом землеробства 18 березня 1910 р. в селі Верхня Хортиця Катеринославської губернії[1][4]. Створено його було вчителем природознавства Петром Пилиповичем Бузуком[4]. Ідея організації товариства прийшла до нього набагато раніше, однак на юридичне оформлення організації пішло понад два роки, в результаті чого тільки в березні 1910 р. Хортицьке товариство охранителів природи отримало офіційний статус. Членами товариства були німці-меноніти, які проживали в селі Верхня Хортиця, а його головою було обрано П. П. Бузука. На 1911 р. в товаристві налічувалося близько 250 чоловік[3][4].

Діяльність товариства

Слід особливо підкреслити, що на початку XX століття в Україні було чимало громадських організацій, які в тій чи іншій мірі займалися питаннями охорони природи, проте Хортицьке товариство охранителів природи було єдиною громадською організацією, яка була створена виключно для природоохоронної діяльності[4][5]. Члени товариства здійснювали котроль за полюванням і риболовлею, розвішували будиночки для птахів, садили дерева, вели природоохоронну пропаганду серед місцевих жителів[1][2][3][4][5]. У 1910 р. товариство викупило ділянку скелястого узбережжя Дніпра площею кілька сот гектарів, де планувалося почати кар'єрні розробки, врятувавши таким чином живописні скелі від знищення[4]. В даний час на цьому місці створено геологічний заказник[4].

Закриття суспільства

У 1911 р. П. П. Бузук переїхав до Москви, де став навчатися в Московському сільськогосподарському інституті. Замість нього головою товариства був обраний земський начальник Катеринославського повіту Т. Готман[3]. На початку 1915 р., у зв'язку з початком першої світової війни, щодо німців, що жили в Російській імперії, стали застосовуватися репресивні заходи[4]. Тому у зв'язку з переважно німецьким складом Хортицьке товариство охоронців природи було у відповідь на клопотання катеринославського губернатора 28 травня 1915 р. закрито Департаментом землеробства[3][4]. Сам П. П. Бузук помер в 1923 р. в одній з московських лікарень після невдало зробленої операції[4].

Ресурси Інтернету
  • Перше на території Російської імперії товариство охорони природи
  • Верхня Хортиця. Дорогами меннонитів
  • Родоначальниця сучасного екологічного руху

Примітки
  1. Сушко К. Рік народження 1910-й // Україна. — 1980. — № 39. — С. 19.
  2. Черноморец В. С. П. Ф. Бузук — основоположник природоохранного движения в Александровске // Музейный вестник. — 2001. — № 1. — С. 83-86.
  3. Берестень Ю. В., Організація охорони довкілля в менонітських колоніях півдня України в ХІХ початку ХХ століття. До історії Хортицького товариства охоронців природи // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки. — 2012. — Вип. 9.
  4. Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
  5. Бородин И. П. Хортицкое общество охранителей природы // Тр. бот. сада Император. Юрьев. ун-та. — 1912. — Т. 13, вып.1. — С. 24-27.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.