Хортицький ґебіт
Хо́ртицький ґебі́т, окру́га Хо́ртиця (нім. Kreisgebiet Chortiza) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Дніпропетровськ райхскомісаріату Україна з центром у Верхній Хортиці, що існувала в часи німецько-радянської війни.
Kreisgebiet Chortiza Хортицький ґебіт |
|
---|---|
Держава | Німецька імперія |
Райхскомісаріат | Україна |
Генеральна округа | Дніпропетровськ |
Центр | Верхня Хортиця |
Уряд | |
- Ґебітскомісар | Герман Рем (нім. Hermann Rehm) |
Населення (1943) | |
- Усього | 120,000 |
Джерело: territorial.de |
Історія
Ґебіт утворено 1 вересня 1942 року опівдні[1] на території Запорізької області. Вочевидь, прагнучи відновити традицію національного району українських німців Запоріжжя, а таким був Хортицький район, нацистська влада в Україні перейменувала Запорізький район на Хортицький, давши його нову назву цілому ґебіту, а адміністративний центр останнього було перенесено із Запоріжжя у колишню німецьку колонію Верхня Хортиця. З 1 вересня 1942 до жовтня 1943 ґебітскомісаром округи був Герман Рем.
Станом на 1 вересня 1943 року Хортицький ґебіт складався з 3 районів: Новомиколаївка (нім. Rayon Nowo Nikolajewka), Хортиця (нім. Rayon Chortiza) і Червоноармійське (нім. Rayon Krasnoarmejskoje)[1] — які відповідали трьом довоєнним радянським районам: Новомиколаївському, Хортицькому і Червоноармійському.
Примітки
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. (нім.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 19 грудня 2013. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. (нім.)