Новомиколаївський район

Район утворений 1923 року. У 1962–1966 роках його територія входила до складу Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів.

Праісторія району своїми коріннями сягає ще в XVIII століття. Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки, а частіше — Нові Кочережки. Така назва існувала до 1813 року.

У грудні того року на день святого Миколая освятили новозбудовану церкву, і село перейменували на Новомиколаївку. Територіально вона належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

Як свідчать матеріали 1939 року, у 98 населених пунктах Новомиколаївського району на той час мешкало 38 тис. осіб. Утворювалися села у різні часи. Деякі, наприклад, в останній чверті XVIII ст. (Новомиколаївка, Терсянка), інші — в І половині XIX ст., Тернувате (до 1946 р. — Гайчур) — наприкінці XIX ст. в період спорудження залізничної лінії Катеринослав— Чаплине—Бердянськ.

У передвоєнні роки зростав добробут населення. Щороку зводились нові господарські споруди, багато житлових будинків. Спокійне, мирне існування тисяч людей обірвала війна, розв'язана гітлерівською Німеччиною.

4 жовтня 1941 року німецькі війська захопили райцентр та інші населені пункти району. За два роки окупації вороги знищили 317 мешканців району, 55 полонених радянських воїнів, розстріляли комуністів. У концтабори та на каторжні роботи до Німеччини вивезли 3720 чоловік. Завдано матеріальної шкоди району на суму 311,3 мільйона карбованців. Підпільна організація «Гроза фашизму» проводила велику роботу в тилу ворога, спрямовану на дезорганізацію тилу шляхом саботажу, диверсій, терористичних актів, розвідки.

Визволення району пройшло у другій половині вересня 1943 року. На фронтах Радянсько-німецької війнибилися проти німців 5300 мешканців району. Загинуло 3243 воїна, чиї імена викарбувані на стелах меморіалів. Троє земляків — А. Г. Кайда з с. Вікторівки, І. А. Манойло з с. Різдвянка та М. А. Плакса з с. Мирополя — удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а В. Г. Гриценко з Новоіванківки став повним кавалером орденів Слави.

Післявоєнні роки — це роки відбудови. До кінця 1950 року було відбудовано всі адміністративно-господарські та культурно-освітні заклади, довоєнний рівень економіки був повністю відновлений.

З 1962 до 1966 року Новомиколаївський район був розформований, а його територія входила до Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів.

У грудні 1966 року відновлено Новомиколаївський район. Центр району — селище Новомиколаївка, розташоване на правому березі річки Верхня Терса.

Найбільшого ефективного економічного та соціального розвитку в кожному господарстві і районі в цілому було досягнуто за період з кінця 50-х до початку 90-х років минулого століття.

У 2000 році в Новомиколаївку прийшов природний газ. Газогін з Вільнянська збудовано за рахунок кооперування коштів та державних капітальних вкладень. Робота з проведення газогонів до населених пунктів району триває і нині.

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селишні ради і 12 сільських рад, які об'єднують 70 населених пунктів та підпорядковані Новомиколаївській районній раді. Адміністративний центр — смт Новомиколаївка[2].

Район має непоганий агропромисловий потенціал. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 82,7 тис. га (3,7% від загальної площі по області), в тому числі, ріллі — 70,5 тис. га. Розораність земельних угідь досягає 86 відсотків. 41% ріллі знаходиться на схилах від 0 до 1 градуса, і 45% — від 1 до 2 градусів.

Промисловість району представлена двома підприємствами ТОВ «Запорожець», який займається переробкою сільськогосподарської продукції та ВАТ «Новомиколаївський молокозавод» — переробка молочної продукції.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]

Майже 90% населення — українці. Всього ж в районі проживають представники 11 національностей.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новомиколаївського району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,69% (проголосували 7 017 із 13 070 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,06% (2 881 виборців); Сергій Тігіпко — 12,84% (901 виборців), Олег Ляшко — 8,55% (600 виборців), Юлія Тимошенко — 7,85% (551 виборців), Михайло Добкін — 6,93% (486 виборців), Анатолій Гриценко — 4,69% (329 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,44%.[4]

• Новомиколаївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Облікова картка району на сайті Верховної Ради
• Новомиколаївський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
• Інвестиційний паспорт