Хорхе Ольгін

Хорхе Ольгін (ісп. Jorge Olguín, нар. 17 травня 1952, Долорес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника, рідше — флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Найбільш відомий за виступами у складі національної збірної Аргентини, з якою разом став чемпіоном світу на домашньому для аргентинців чемпіонаті світу 1978 року. На відміну від своїх партнерів по чемпіонському складу збірної, всю свою кар'єру футболіста провів виключно в аргентинських клубах — «Сан-Лоренсо», «Індепендьєнте» (Авельянеда) та «Архентінос Хуніорс», став у їх складі шестиразовим чемпіоном Аргентини та володарем Кубка Лібертадорес у 1985 році.

Хорхе Ольгін
Особисті дані
Народження 17 травня 1952(1952-05-17) (69 років)
  Долорес, Аргентина
Зріст 177 см
Вага 68 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник, фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1971–1979 «Сан-Лоренсо» 247 (17)
1980–1983 «Індепендьєнте» (Авельянеда) 127 (13)
1984–1988 «Архентінос Хуніорс» 148 (22)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1976–1982 Аргентина 60 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1988 «Архентінос Хуніорс»
1994–1995 «Авіспа Фукуока»
1996 «Архентінос Хуніорс»
1997 «Сапрісса»
1998 «Колон»
1998 «Альмагро»
1999–2000 «Депортіво Еспаньйол»
2002–2003 «Санта Барбара»
2003–2004 «Алахуеленсе»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Хорхе Ольгін є вихованцем столичного аргентинського клубу «Сан-Лоренсо», в якому і дебютував у дорослому футболі 1971 року. Молодий футболіст швидко став основним гравцем захисної ланки команди, і за 9 сезонів, проведений у складі команди, тричі ставав чемпіоном Аргентини — двічі Чемпіонату Насьйональ і ще один раз Чемпіонату Метрополітано.

У 1980 році Хорхе Ольгін перебрався до складу пристоличного клубу «Індепендьєнте» з Авельянеди. Наступні чотири роки кар'єри футболіст був і надалі основним гравцем клубу, додав до своїх титулів звання чемпіона Аргентини в турнірі Метрополітано 1983 року.

1984 року Хорхе Ольгін перейшов до клубу «Архентінос Хуніорс», за який відіграв 4 сезони. Хоча й у цій команді футболіст був і надалі гравцем основи, проте цей столичний клуб став останнім у кар'єрі гравця. Ольгін ще двічі ставав чемпіоном Аргентини — Чемпіонату Метрополітано в 1984 році та Чемпіонату Насьональ в 1985 році, у цьому ж році став разом із командою володарем Кубка Лібертадорес. Завершив професійну кар'єру футболіста Хорхе Ольгін у 1988 році.

Виступи за збірну

1976 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 60 матчів.

Одного із кращих захисників аргентинського чемпіонату тренер збірної Сесар Луїс Менотті вирішив включити до заявки на чемпіонату світу 1978 року, який відбувся в Аргентині. Ольгін на турнірі був одним із ключових гравців захисту, в тому числі провів увесь фінальний матч чемпіонату, разом із додатковим часом, зі збірною Нідерландів, в якому аргентинська збірна перемогла з рахунком 2-1, і вперше стала чемпіоном світу.[1] Ольгін грав також і на чемпіонаті світу 1982 року в Іспанії, проте на ньому аргентинська збірна не зуміла захистити свій титул.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1988 року, очоливши тренерський штаб клубу «Архентінос Хуніорс». У 1993 році тренував резервний склад клубу «Сан-Лоренсо». У 1994—1995 роках працював із японським клубом «Авіспа Фукуока», який вивів до Джей-ліги.

1996 року став головним тренером команди «Архентінос Хуніорс», тренував команду з Буенос-Айреса один рік. Згодом протягом 1997—1997 років очолював тренерський штаб костариканського клубу «Сапрісса».

1998 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Колон». Залишив команду із Санта-Фе 1998 року. Далі працював у командах «Альмагро», «Депортіво Еспаньйол» та «Санта Барбара».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Алахуеленсе», головним тренером команди якого Хорхе Ольгін був з 2003 по 2004 рік.

Титули і досягнення
«Сан-Лоренсо»: 1972 (Метрополітано), 1972 (Насьйональ), 1974 (Насьйональ)
«Індепендьєнте» (Авельянеда): 1983 (Метрополітано): «Архентінос Хуніорс»: 1984 (Метрополітано), 1985 (Насьйональ)
«Архентінос Хуніорс»: 1985
1978

Примітки
  1. Аргентина — Нидерланды. 3:1. «Гибель богов» Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine. (рос.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.