Хосе Марія Магурегі

Хосе Марія Магурегі (ісп. José María Maguregi, 16 березня 1934, Угао-Мірабальєс — 30 грудня 2013, Більбао) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Хосе Марія Магурегі
Особисті дані
Народження 16 березня 1934(1934-03-16)
  Угао-Мірабальєс, Іспанія
Смерть 30 грудня 2013(2013-12-30) (79 років)
  Більбао, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби

1951–1952		 «Вільйоса»
«Атлетік Більбао»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1952–1961 «Атлетік Більбао» 197 (35)
1952 →  «Аренас» (Гечо)  ? (?)
1961–1963 «Севілья» 19 (0)
1963–1964 «Еспаньйол» 14 (3)
1964–1965 «Рекреатіво»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1955–1957 Іспанія 7 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1969–1972 «Сестао Спорт»
1972–1977 «Расінг» (Сантандер)
1977–1978 «Сельта Віго»
1978–1980 «Альмерія»
1980–1983 «Еспаньйол»
1983–1987 «Расінг» (Сантандер)
1987–1988 «Сельта Віго»
1988 «Атлетіко»
1988 «Реал Мурсія»
1990 «Сельта Віго»
1992–1993 «Полідепортіво Альмерія»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Атлетік Більбао», з яким став чемпіоном Іспанії та триразовим володарем Кубка Іспанії, а також національну збірну Іспанії. Як тренер за свою кар'єру провів 414 ігор у Прімері і прославився тим, що став одним із творців «тактики автобуса», при якій використовується велика кількість оборонних оборонних гравців навколо власних воріт[1].

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Вільйоса», з якого 1951 року потрапив до головної команди регіону, клубу «Атлетік Більбао». У 1952 році відправився в оренду в нижчоліговий клуб «Аренас» (Гечо), щоб отримати ігрову практику.

Потім Магурегі повернувся в «Атлетік», де виступав до 1961 року. Відіграв за клуб з Більбао наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Атлетика», був основним гравцем команди, зігравши в цілому 234 гри за клуб (197 у Ла Лізі, 5 у Кубку європейських чемпіонів та 32 у Кубку Іспанії). За цей час виборов титул чемпіона Іспанії і три кубка Іспанії[2], утворивши разом з Маурі одну з найкращих середніх ліній «Атлетіка»[3].

Згодом з 1961 по 1964 рік грав у складі інших команд іспанської Прімери «Севілья» та «Еспаньйол», а завершив ігрову кар'єру у команді Сегунди «Рекреатіво», за яку виступав протягом сезону 1964/65 років.

Виступи за збірну

9 червня 1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в товариській грі проти Швейцарії (3:0), забивши свій єдиний гол за збірну[4]

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 7 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

У 1967 році Магурегі розпочав кар'єру тренера, очоливши аматорську команду «Мірабальєс» з рідного міста. Два роки по тому, в 1969 році, він почав свою кар'єру в професійному футболі, очоливши тренерський штаб клубу «Сестао Спорт», де провів три сезони у Терсері.

1972 року став головним тренером команди «Расінга» (Сантандер), тренував клуб із Сантандера п'ять років[5] і двічі (1971 і 1973 року) виходив з нею до вищого дивізіону. Після цього протягом сезону 1977/78 років очолював тренерський штаб клубу «Сельта Віго»[6], з яким знову досяг успіху і втретє у своїй кар'єрі вийшов до першого дивізіону[7].

У 1978 році він приєднався до «Альмерії»[8], з якою досяг четвертого підвищення до першого дивізіону у своїй кар'єрі. Там у наступному сезоні 1979/80 врятував клуб від вильоту з еліти[9]. Після цього 1980 року прийняв пропозицію попрацювати у іншому клубі вищого дивізіону «Еспаньйолі».[10]. Залишив барселонський клуб 1983 року[11].

У сезоні 1983/84 він повернувся в Сантандер, щоб знову очолити «Расінг»[5]. У свій перший рік він вивів команду до Прімери, де залишався з командою протягом наступних трьох сезонів, поки команда не вилетіла до Сегунди 1987 року. В цілому і за два періоди роботи з сантандерському клубі він провів дев'ять сезонів на лавці команди, що робить його тренером, який очолював «Расінг» у найбільшій кількості ігор серед усіх тренерів в історії клубу[5].

У сезоні 1987/88 Магурегі знову тренував «Сельту», посівши з нею 7 місце в Прімері, після чого очолив столичне «Атлетіко»[12]. Втім вже у жовтні Хосе Марія був звільнений після сенсаційного вильоту в першому ж раунді Кубка УЄФА 1988/89 від скромного «Гронінгена» (0:1, 2:1)[13]. В результаті сезон Магурегі закінчував з клубом «Реал Мурсія»[14], який не зумів врятувати від вильоту з Прімери[15].

В кінці сезону 1989/90 років Магурегі втретє за кар'єру очолив «Сельту», але за останні 10 турів не зміг врятувати команду від вильоту до Сегунди, провівши там з командою ще пів року.

Останнім місцем тренерської роботи був аматорський клуб «Полідепортіво Альмерія»[16], головним тренером команди якого Хосе Марія Магурегі був протягом 1992–1993 років.

Помер 30 грудня 2013 року на 80-му році життя у місті Більбао[17].

Титули і досягнення
«Атлетік Більбао»: 1955/56
«Атлетік Більбао»: 1954/55, 1955/56, 1957/58

Примітки
  1. Ha mort als 79 anys José María Maguregui, el creador de la tàctica ultradefensiva de l'"autobús". CCMA (кат.). 30 грудня 2013. Процитовано 21 жовтня 2021.
  2. Fallece Maguregui, exjugador y exentrenador del Athletic (Maguregui, former Athletic player and manager, dies); Marca, 30 December 2013 (in Spanish)
  3. Mauri: "Con 22 años Maguregi y yo éramos maravillosos". ElDesmarque Bizkaia (ісп.). 1 листопада 2011. Процитовано 21 жовтня 2021.
  4. Switzerland vs Spain, 19 June 1955. eu-football.info (англ.). Процитовано 21 жовтня 2021.
  5. Maguregui y Aitor Aguirre, ex racinguistas con el corazón dividido (Maguregui and Aitor Aguirre, former racinguistas with torn heart); El Diario Montañés, 24 January 2008 (in Spanish)
  6. José María Maguregui; Yo Entrené al Celta, 2 December 2010 (in Spanish)
  7. Bacariza, Marcos L. (2 грудня 2010). Todos los entrenadores del Real Club Celta de Vigo: JOSÉ MARÍA MAGUREGUI. Todos los entrenadores del Real Club Celta de Vigo. Процитовано 21 жовтня 2021.
  8. "Maguregui ha sido lo más grande que ha tenido el fútbol de Almería" ("Maguregui was the greatest thing that ever happened to football in Almería") Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.; La Voz de Almería, 30 December 2013 (in Spanish)
  9. Maguregui: "Debimos aprovechar la ausencia de Migueli" (Maguregui: "We should have taken advantage of Migueli's absence"); Mundo Deportivo, 19 May 1980 (in Spanish)
  10. Contactos a "go-go" (Contacts a "go-go"); Mundo Deportivo, 19 July 1980 (in Spanish)
  11. Cuando el telón ha caído (When the curtain calls); Mundo Deportivo, 11 June 1983 (in Spanish)
  12. Gil echa a Ufarte del Atlético de Madrid por no aceptar las decisiones de Maguregui (Gil sacks Ufarte from Atlético de Madrid for not complying with Maguregui's decisions); El País, 13 April 1988 (in Spanish)
  13. Maguregui presentó la dimisión (Maguregui presented resignation); Mundo Deportivo, 7 October 1988 (in Spanish)
  14. El Murcia cesa a Dunai y le sustituye Maguregui (Murcia fires Dunai and replaces him with Maguregui); Mundo Deportivo, 26 October 1988 (in Spanish)
  15. El Zaragoza vence, y Maguregui, destituido (Zaragoza wins, and Maguregui, fired); Mundo Deportivo, 17 April 1989 (in Spanish)
  16. Edición del $dateTool.format('EEEE d MMMM yyyy', $document.date), Página $document.page - Hemeroteca - MundoDeportivo.com. hemeroteca.mundodeportivo.com. Процитовано 21 жовтня 2021.
  17. Fútbol | Obituario | Fallece el exjugador y exentrenador de fútbol José María Maguregui. RTVE.es (ісп.). 30 грудня 2013. Процитовано 21 жовтня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.