Храми Стародавнього Єгипту
Храми Давнього Єгипту — культові споруди давніх єгиптян, спеціально побудовані для поклоніння богам і поминання фараонів. Храмові споруди розташовані по всій території Стародавнього Єгипту і в тих областях, які залежали від цієї держави.
Опис
Зазвичай храми розглядалися як домівки для богів або царів, яким вони були присвячені. В них єгиптяни проводили всілякі релігійні ритуали, здійснювали підношення богам, відтворюючи сцени з міфології через різні свята, і виконували дії, спрямовані на відведення сил хаосу. Всі ці ритуали вважалися необхідними для богів, для підтримки Маат — божественного порядку всесвіту. Забезпечення житлом і турбота про богів входили в обов'язки фараона, який збирав великі ресурси для будівництва та обслуговування храмів. У разі необхідності фараон передавав більшість своїх ритуальних обов'язків жерцям. Прості єгиптяни не могли брати участі в ритуальних церемоніях і їм було заборонено входити в священні місця храму. Тим не менш, храм був важливим релігійним місцем для всіх класів єгиптян, які приходили туди, щоб помолитися, здійснювали підношення і намагалися отримати пророчі вказівки від бога, що мешкав там.
Одним з найбільш важливих місць храму було святилище, в якому зазвичай знаходилися культові зображення і статуї богів. Приміщення, розташовані ззовні храму, з часом росли і все більш ускладнювалися, тому храм перетворився з невеликого святилища в кінці додинастичного періоду в гігантський храмовий комплекс в Новому царстві (бл. 1550–1070 роки до н. е.). Ці споруди є прикладом найбільших і найбільш стійких споруд давньоєгипетської архітектури. Кожен елемент і деталь храму виконані відповідно до релігійної символіки єгиптян. Конструкція храму включала в себе ряд закритих залів і відкритих майданчиків. Біля входу були розташовані масивні пілони, які були вирівняні уздовж шляху, яким проходили святкові процесії. За стінами храму були розташовані огорожі та ряд додаткових будівель.[1]
Великим храмам належали не менш великі земельні ділянки, на яких працювали прості люди, які забезпечували матеріальні потреби храму. Храми були головними як релігійними, так і економічними центрами. Жерці, що керували цими потужними структурами, мали великий вплив, і, незважаючи на їх «умовне» підпорядкування фараону, часом створювали значні проблеми його владі.
Будівництво храмів в Єгипті тривало, незважаючи на зниження чисельності населення і остаточну втрату незалежності, і в період Римської імперії. З приходом християнства єгипетська релігія стала піддаватися все більшим нападам з боку християн, почали закриватися храми, останній з яких був закритий для відвідування в 550 році нашої ери. З плином часу старі будівлі спорожніли і почали руйнуватися. Але на початку XIX століття в Європі спалахнула нова хвиля цікавості до Єгипту, що призвело до зародження науки єгиптології і залучення все більшої кількості відвідувачів, яким було цікаво побачити руїни стародавньої цивілізації. Десятки храмів збереглися до наших днів, деякі стали всесвітньо відомими туристичними пам'ятками. Туризм почав приносити чималі прибутки в скарбницю сучасної єгипетської економіки. Єгиптологи продовжують і в наші дні вивчати руїни і храми найдавнішої цивілізації, так як вони є безцінним джерелом інформації про давнє єгипетське суспільство.
Функції
Релігійність
Давньоєгипетські храми були призначені як житла для життя богів на землі. Слово «храм»
- ḥwt-nṯr
що буквально означає «будинок бога», єгиптяни найчастіше використовували для позначення будівлі храму[1]. Присутність бога в храмі з'єднує людський світ з божественним і дозволяє людині спілкуватися з богом за допомогою ритуальних дій. За віруваннями єгиптян, ці ритуали підтримували життя бога і дозволяли йому продовжувати відігравати свою роль у природі.[2] У кінцевому рахунку, все зводилося до підтримки ключової фігури Маат — досконалого пристрою природи і людського суспільства. Мета єгипетської релігії полягала у підтримці Маат[3], ця ж мета була і у храмів.[4]
Перелік основних храмів та храмових комплексів Стародавнього Єгипту
Примітки
- Spencer 1984, p. 22, 44; Snape 1996, p. 9
- Dunand and Zivie-Coche 2005, pp. 89-91
- Assmann 2001, p. 4
- Shafer, Byron E., «Temples, Priests, and Rituals: An Overview», in Shafer 1997, pp. 1-2
Див. також
Посилання
Джерела
- Arnold, Dieter (1991). Building in Egypt: Pharaonic Stone Masonry. Oxford University Press. ISBN 0-19-511374-8.
- Arnold, Dieter (2003) [1994]. The Encyclopedia of Ancient Egyptian Architecture. Translated by Sabine H. Gardiner and Helen Strudwick. Edited by Nigel and Helen Strudwick. Princeton University Press. ISBN 0-691-11488-9.