Хрестові походи пастушків
Хрестові походи пастушків — антифеодальні повстання XIII–XIV ст. в Південних Нідерландах і Франції. Перший з них відбувся в 1251 році під час сьомого хрестового походу, другий мав місце в 1320. Походи отримали таку назву у зв'язку з тим, що ватажки повстань вважали себе «пастирями (пастухами) божими».
Перший похід пастушків (1251)
У 1248 році король Франції Людовик IX пішов на сьомий хрестовий похід, але після поразки хрестоносців він був узятий в полон близько Даміетта в Єгипті.
Селянський рух виник в північній Франції в підтримку Людовика. Очолив його дехто Яків, колишній монах, який стверджував, що отримав вказівку від Діви Марії вести пастухів Франції в Святу Землю, щоб врятувати Людовика. В русі взяло участь близько 100 000 селян і бідняків. Яків рушив до Парижа, де зустрівся з матір'ю Людовика IX, чинною регентшею.
Група повсталих розділилася після виходу з міста і створила заворушення в Руані, Турі і Орлеані. В Ам'єні, а потім в Бурже, вони також почали нападати на євреїв. Влада заарештувала і відлучила від церкви хрестоносців. Однак група вчинила опір властям недалеко від міста Буржа, в результаті чого ватажок повстання був убитий.
Другий похід пастушків (1320)
У 1315 році на Європу обрушився жахливий голод, найстрашніший за всю її історію. Літо 1314 було дощовим, а влітку 1315 вибухнув справжній потоп. Результатом був катастрофічний неврожай. Голод лютував так сильно, що в Парижі чи Антверпені люди сотнями помирали прямо на вулицях. Не краще йшли справи й у селах. Стали нерідкими випадки канібалізму. Ціна на зерно зросла в п'ять разів. Булочники випікали хліб з винним осадом і всілякими відходами. В 1316 і 1317 роках знову були неврожаї. Тільки в 1318 році настало деяке поліпшення, але наслідки лих були великі — епідемії і заворушення ще довго спостерігалися в багатьох районах.
У 1320 році селяни Північної Франції відправилися в Святу землю. За легендою, у молодого пастуха було видіння, що йому на плече сів чарівний птах, потім він перетворився на молоду дівчину, яка закликала його на битву з невірними. Так виникла ідея хрестового походу «пастушків». Дорогою число «пастушків» швидко збільшувалося.
Під час походу загони добували собі прожиток у місцевих жителів, тобто грабежами, і в першу чергу страждали євреї. «Пастушки» змогли дістатися до Аквітанії, але влада вирішила вжити заходів проти «пастушків», які розоряли Південь Франції грабежами, так як просувалися дуже повільно. Папа Іоанн XXII виступив з проповіддю проти них, а король Філіп V виступив проти них з військами, які розправилися з селянським військом.
Література
- Пастушки. Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973–1982.
- Пастушки. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
- Пастушки. Средневековый мир в терминах, именах и названиях. — Минск: Беларусь. Е. Д. Смирнова Л. П. Сушкевич В. А. Федосик. 1999.