Хронологія видобутку нафти і газу та розвитку світової нафтової промисловості

Хронологія видобутку нафти і газу та розвитку світової нафтової промисловості

6-5 тис. років до нашої доби (н. д.) — найдавніші ознаки використання нафтопродуктів були виявлені археологами в середній і нижній течії Тигру та Євфрату (території сучасного Іраку, Ірану, Кувейту). Шумери використовували загустілі продукти нафтового вивітрювання (бітум, асфальт), що виступали на поверхні землі, здебільшого як будівельний матеріал. Його дода¬вали до суміші глини, піску й гравію, з якої робили цеглу підвищеної міцності. Ним же скріплювали кам'яні мури (бітумна в'язка), покривали дороги (по суті це були перші асфальтові дороги в історії людства), укріплювали береги штучних водойм а також обмазували днища човнів, забезпечуючи таким чином їх водонепроникність. Рідку нафту (як паливо світиль¬ників) широко застосовували для освітлення приміщень. Нафту жителі Межиріччя вважали цілющою — бітумними мазями лікували нариви, коросту, ваннами у нафтових купелях намагалися позбутися болів у суглобах.

3 тис. років до нашої доби (н. д.) — жителі Близького Сходу починають використовувати нафту як паливо та для виготовлення будівельних матеріа¬лів (бітуму й асфальту); нафту збирають із поверхні відкритих водойм. Найдавніші письмові згадки використання нафтопродуктів у Месопотамії спостерігаємо у шумерському «Епосі про Гільгамеша» і «Епосі про Атрахасиса», створених у 3-2 тис. до н.д. на глиняних табличках викладена історія всесвітнього потопу й порятунку людей у дерев'яному човні-ковчезі, обсмоленому асфальтом.

Середина 2 тис. до нашої доби (н. д.) — у Давньому Китаї нафту застосовували для освітлення, як ліки, мастилоє. Період від 800 року до н. д. до 600 року н. д. у античному світі (ре-гіоні Середземного моря) — мислителі Геродот, Теофраст, Пліній, Плутарх, Діоскорид у своїх творах описували родовища нафтопродуктів, їх властивості та застосування. Зокрема Геродот описав родовища бітуму на острові Занті, а Діоскорид — родовища Сицилії, нафта з яких називалася «сицилійським маслом» і широко застосовувалася в освітлювальних лампах. З праць Вітрувія ми дізнаємося щодо родовищ рідкісних бітумів-нафт у Індії, Ефіопії, Карфагені, Аполлонії та Сирії. Давньогрецький лікар Гіппократ залишив багато медичних рецептів, в яких нафта змішувалася з салом, сіркою, вином та іншими речовинами. Пліній зазначав, що під час облоги давнього міста Лукулла, його мешканці для свого захисту виливали з кріпосних мурів палаючу нафту на загарбників. У VI ст. до н. д. — на Апшеронському півострові на західному узбережжі Каспійського моря (нині Азербайджан) відкрили нафту.

VI ст. до н. д. — імперія Ахеменідів (існувала в VI—IV ст. до н. д., в даний час — Іран), використовує Апшеронська нафту як зброю для вторгнення в замки і міста.

IV ст. до нашої доби (н. д.) — Плутарх у хроніці завоювань Олександра Македонського описав, як воїни цього полководця вперше побачили в Прикаспії нафту. Це була, за словами літописця, густа і жирна рідина.

III ст. до нашої доби (н. д.) — відкриті славетні нафтові родовища на півночі Шеньсі (Центральний Китай). У тогочасних китайських літописах (зокрема в «Історії другої Ханської династії», написаної в V ст.) нафта названа «палаючою водою». Серед іншого тут повідомляється, що в повіті Янчан нафта прорвалася в озеро й збирали її з човнів, черпаючи з водної поверхні; у провінції Ганьсу фонтанувало джерело жирної як олій води, яка горіла яскравим полум'ям.

450 рік до н. д. — давньогрецький історик Геродот описав ями з нафтою поблизу Вавілона.

325 рік до н. д. — Олександр Великий використовує нафту як джерело енергії в палаючих факелах для відлякування ворогів.

III ст. до нашої доби (н. д.) — у енциклопедії Юлія Африканця описано мистецтво застосування нафти у військовій справі. Подано рецепт для виготовлення самозапалювального вогню, до складу якого входив «гірський рідкий дьоготь».

100 рік н. д. — давньогрецький філософ Плутарх описав горючий продукт з землі біля Кіркука (в даний час Ірак).

347 рік н. д. — у Китаї вперше пробурили нафтові свердловини; в якості труб були використані бамбукові стовбури.

673 рік н.д. — візантійські джерела описуютьзастосування нафти у військовій справі. Згідно з історичними хроніками, у 673 р. по Христу під час арабської облоги Царгорода (Константинополя), коли флот арабів підійшов до міста, візантійці вилили в море величезну кількість горючої нафтовмісної суміші й запалили її. Вогонь швидко поширився поверхнею моря й охопив судна ворога. У такий спосіб візантійці знищили флот арабів і здобули перемогу.

У VIII ст. н. д. — в Баку люди використовували просочену нафтою землю для опалення за відсутності деревини.

VIII—XIII ст. — численні письмові згадки Апшерону в арабських вчених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Апшеронському півострові.

У IX ст. н. д. — арабський мандрівник Ахмед аль-Белазурі описав в «Завоювання країн» що політичне та економічне життя на Абшероні давно пов'язано з мастилом (нафтою).

У X ст. н. д. — арабський мандрівник Абу Дулафа відвідує й описує Апшерон з нафтовими джерелами і зазначає, що існують два основних джерела чорно-білої речовини. Біле мастило експортували в Іран, Ірак, Індію як цінний товар.

941 рік н. д. — «грецький вогонь», до складу якого входила нафта застосований проти військ Київського князя Ігоря в його невдалому морському поході на Царгород (941 р.). Київський літопис «Повість временних літ».

У XII ст. н. д. — унікальне лікарське мастило із Нафталан (Азербайджанський район), було використано для лікування різних проблем зі здоров'ям. Його перевозили в міхах через територію сучасної Грузії до берегів Чорного моря, а звідти в інші країни світу.

1248—1254 рр. — Жан де Жуанвіль, хронікер сьомого хрестового походу, проведеного французьким королем Людовиком IX у 1248—1254 рр., описав дію грецького вогню, до складу якого входила нафта.

1264 рік — італійський мандрівник Марко Поло, проїжджаючи територією сучасного Азербайджану, відзначив у щоденнику, як місцеві жителі збирали нафту, що просочується із землі для використання в медицині й освітленні. Приблизно в цей же час нафтою почали торгувати.

1440 рік — перша згадка про нафту на території Молдови.

9 березня 1489 польський король Казимир видав майстрові з Кракова Швальпольту Фіолю привілей на винайдену ним машину для відпомповування води з шахт. Насос був призначений для свинцевих рудників в Олькуші. Згодом його принцип дії застосований і у помпах при видобуванні нафти.

1500 рік — мастило, що просочується в Карпатських горах в Польщі було використано для освітлення у вуличних ліхтарях в польському місті Кросно.

1517 рік — перша згадка про нафту на території Волощини (нині Румунія).

XVI ст. — м. Дрогобич отримало привілей на освітлення вулиць «скельним олієм». В писемних європейських джерелах зафіксована староукраїнсь¬ка назва нафти «ропа, нафтова ропа, скельний олій». У XVII ст. видано перший урядовий документ — «Декрет Дворової палати» до Гірничого суду в Дрогобичі, що визнавав ропу за мінерал. Нафтопрояви в Українських Карпатах місцеве населення спостерігало з давніх-давен, що позначилося на топонімах, які походять від автохтонної назви нафти — ропа: Роп'янка, Ріпне, Ропиця та ін. (Іваницький Є., Михалевич В. Історія Бориславського нафтопромислового району в датах, подіях і фактах. — Дрогобич: Добре серце, — 1994.)

1568 рік — під спонсорством англійців Томаса Банністера і Джеффрі Дакетта, англійська торгова компанія, що має монополію на торгівлю з Росією відвідала Азербайджан і писала про Бакинську нафту.

1594 рік — Аллахяр Магомед вручну вирив нафтову свердловину (колодязь) 35 метрів в Баку (в селищі Балахани).

1618 рік — італійський мандрівник П'єтро Делла Валле говорив про велику кількість мазуту навколо Баку. Це було дешеве паливо, яке щороку приносить великі доходу шахові.

1618 рік — у найвизначнішій праці українського енциклопедиста Памво Беринди —друкований український словник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє», що створена у Києві, подано тлумачення терміну «нафта»: «Нафта — смола, алой…, смердючий камінь. Нафтою смердить колодязь за морем Фалинським…» (стор. 224).

1637 рік — історія нафти зазначає, що Бакинська речовина позначається як страшна зброя в списку акцій Московської держави.

1647 рік — Турецький мандрівник Евлія Челебі аналізує і детально описує нафтові родовища в Баку. За його даними нафта Баку приносила 7000 туманів річного доходу казначейству шаха і експортувалася в Персію, Середню Азію, Туреччину й Індію.

1666 рік — голландський мореплавець і мандрівник Ян Страус, перебуваючи в полоні в Персії і відвідавши Азербайджан намалював карту Каспійського моря і писав у своїй роботі під назвою «Подорож», що там були колодязі, побудовані з камінням усередині і з білим і чорним мастилом на поверхні (нині — Сіазанський район Азербайджану).

1711 р. — зафіксовано видобуток нафти на старовинному українському промислі Слобода Рунгунська, Прикарпаття.

1723 рік — Московський цар Петро І (1672—1725 рр.) випускає спеціальні укази про порядок видобутку нафти. В листі до генерал-майора Майкла Матюшкіна, який координує Баку, він зажадав направити «одну тисячу пудів білого мастила або шукати можливість збільшення виробництва як можна більше» (Перська кампанія (1722—1723) Петра І на східне узбережжя Каспійського моря приєднала Баку і Дербент до Росії).

1739 рік — німецький а згодом російський натураліст і фізіолог академік Йосія Вейтбрехт видає трактат «про нафту», який містить багато даних про нафту Апшерона.

1741 рік — директор російсько-торгової компанії Іонас Хануей досліджував стан нафтових родовищ Баку і в 1754 році в Лондоні опублікував «Історичний нарис про англійську торгівлю в Каспійському морі».

1771 рік — початок промислового видобування нафти в Карпатах (Коломийщина).

1771 рік — учений, природознавець-мандрівник, академік Самуїл Гмелін (1745—1774 рр.) відвідує Баку і підтверджує, що біле мастило сублімоване для виробництва гасу і описує техніку видобутку через свердловини.

1781 рік — Марко Войнович (1750—1807 рр.), начальник Каспійської експедиції, знаходить ознаки горючої речовини і газу на дні Каспійського моря недалеко від острова Жилого поблизу Апшеронского півострова. У 1781—1782 рр. Войнович намітив детальну карту Східної частини Каспійського моря.

На початку XIX ст. нафтові поклади було відкрито в смузі від Добромиля через Дрогобич до Кут і далі до Румунії. 1803 рік. — перший промисловий видобуток нафти і в Бібі-Ейбатській затоці Каспійського моря (Азербайджан) з двох колодязів на відстані 18 і 30 метрів від берегової лінії. Перші нафтові промисли на родовищі в морі припинили існування в 1825 році, коли величезний шторм зруйнував усі свердловини в Каспійському регіоні.

1807 рік — вулиці Лондона почали освітлюватися продуктами вуглеводню.

1814 рік — одна з перших свердловин для видобутку нафти, яка була пробурена біля Марієтта, штат Огайо. Спочатку свердловину було пробурено для видобутку мінералізованої води, а нафта була марним побічним продуктом, який потім почали використовувати. Свердловина мала глибину 150 метрів і давала близько одного бареля палаючої речовини за тиждень вартістю 10 — 15 центів за літр.

1816 рік — започатковано газову промисловість США, утворення газової компанії Балтимор, почалося застосування природного газу.

1818 рік — в Південно-Східному штаті Кентуккі почалося видобування нафти. До 1820 року нафта з колодязя відвантажувалась в Європу, а також в деякі інші південні штати. Таким чином американський підприємець Бітті першим почав видобування нафти в Північній Америці.

1821 рік — перша румунська свердловина на нафту. Одержала незначні припливи флюїду.

1836 року — вперше академік Гесс досліджував природний газ Апшерону і визначив його склад.

1837 рік — перші спроби розробки нафтових сланців у Франції, шахти були закриті у 1957 році.

1837 рік — гірничий інженер Микола Воскобойников розробив проект збудував перший нафтопереробний завод на Апшероні (в Балаханах), удосконалив систему зберігання й випускання нафти, запропонував відкачку нафти з колодязів помпами, винайшов вентилятори й «дихальний снаряд» для чистильників колодязів.

1848 рік — намісник Кавказу князь М. Воронцов повідмив, що на Бібі-Ейбаті (Апшерон) пробурена перша свердловина, яка вийшла на нафту.

1846 рік — в Баку пробурена перша свердловина ударними інструментами на глибину 21 метр для розвідки нафти.

1848 рік — у Дрогобичі почав працювати завод Шрайнера й Герца по перегонці нафти.

1849 рік — канадський геолог Аврахам Геснер уперше одержав гас шляхом перегонки сирої нафти.

1853 рік — у Львові винайдено гасову лампу для освітлення місцевими аптекарями Яном Зегом та Ігнатієм Лукасевичем.

1853 рік — Австрійське цісарське бюро патентів видало львівському винахіднику Іванові Зеху патент на спосіб очищення нафтових дистилятів. Перша така лампа — з нафтовим дистилятом, як паливом, публічно спалахнула і засвітилася 30 березня 1853 р. у Львові в аптеці Петра Міколяша, а потім 31 липня 1853 р. у львівському шпиталі де вночі, цього ж дня, за допомогою освітлення нафтових ламп, була вперше у світі проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславові Холецькому. Відтоді почалося використання в різних технічних цілях як самого нафтового дистиляту, так і інших продуктів переробки нафтової ропи.

1853 рік — львівським винахідником Іваном Зехом разом з магістром фармації Ігнацієм Лукасєвичем із озокериту виділено парафін для виробництва свічок (патент від 23.11.1853 р.).

1854 рік — почали розробляти Бориславське нафтогазове родовище. Нафтові ями тут розміщували переважно вздовж р. Тисмениці.

1857 рік — перше буріння нафтових свердловин на північний схід від Бухареста на румунському боці Карпат.

1857 рік — в місті Плоешть, в 60 км на північ від Бухареста, був побудований перший в світі нафтопереробний завод. У тому ж році в Румунії була вперше в світі офіційно зареєстрований перша промисловий видобуток нафти — 275 тонн.

1858—1959 роки — нафту почали добувати в Північній Америці (провінція Онтаріо, Канада), потім у США; перша свердловина глибиною 21 метр пробурена в штаті Пенсильванія (США).

1859 рік — у Дрогобичі збудовано першу вітчизняну нафтоперегінну установку.

1859 рік — початок видобування нафти в Німеччині, Вітце.

1860 рік — початок видобування нафти в Італії.

1861 рік — вперше доставлено нафту на експорт з Пенсильванії (США) в Лондон на вітрильному кораблі «Елізабет Воттс».

1862 рік — у Франції запатентовано чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, що працює на нафтопродуктах.

1863 рік — почала працювати нафтоперегінна установка у Болехові.

1863 рік — Джон Девісон Рокфеллер заснував нафтопереробну компанію в Клівленді.

1865 рік — в Бориславі функціонувало близько 5 тис. ям глибиною 35—40 м. Добова продуктивність однієї копанки досягала 130—140 кг. У 1855—1865 рр. вартість щорічного видобутку нафти та озокериту в Галичині оцінювалася в 15 млн золотих. У 1865 р. за межі Галичини вивезено 150 т нафти.

1865 рік — початок видобування нафти на Кубані.

1866 рік — початок постійної промислової переробки нафти у Дрогобичі (завод Готліба, де працювало 200 робітників).

1870 рік — Джон Рокфеллер створює компанію Standard Oil. До 1877 року компанія контролює 90 % нафтовидобутку в США. Політика Standard Oil привела до прийняття в США антимонопольного законодавства. В 1911 році Верховний суд США ухвалив розділити Standard Oil на 39 дрібних компаній.

1870 рік — видобуток нафти у Бориславі досяг 10,6 тис. т. Тут діяло близько 800 дрібних підприємств, на яких працювало майже 10 тис. робітників. Розширюється нафтовидобуток і на Станіславщині.

1871 рік — в Слободі Рунгурській, що біля Печеніжина, Українське Прикарпаття, закладено шахту, яка давала нафту.

1872 рік — початок видобування нафти в Японії (острів Хондо).

1872 рік — початок видобування нафти в Росії (Ухта).

1874 рік — прокладений перший масштабний нафтопровід, довжина якого сягала 90 км, діаметр труби — 100 мм, через нього проходило 7500 барелів нафти в день. Нафтопровід поєднував Пенсильванію в Піттсбург.

1877 рік — початок видобування нафти у Грузії (Малі Шираки).

1878 рік — пробурено першу нафтову свердловину на озері Маракайбо, Венесуела.

1880 рік — початок видобування нафти в Алжирі.

1880 рік — початок видобування нафти на Кубі.

1881 рік — початок видобування нафти у Франції.

1881 рік — перша в світі книга про нафту «Петролеул», написана румуном Куку Старостеску.

1882 рік — відкрився нафтоперегінний завод побудовано в Печеніжені (500 робітників).

1882 рік — початок видобування нафти у Мексиці.

1882 рік — початок видобування нафти в Туркменистані (Небітдаг).

1885 рік — початок видобування нафти у М'янмі.

1885 рік — виявлено нафту на острові Суматра (зараз Індонезія).

1886 рік — Карл Бенц і Вільгельм Даймлер створили автомобіль, що працював на бензиновому двигуні. Раніше бензин був побічним продуктом, що утворювався при виготовленні гасу.

1886 рік — у Бориславі розпочато буріння свердловин механічним ударним способом. Пробурено перших 9 свердловин з добовим дебітом 4 т.

1888 рік — початок видобування нафти в Індії (Дігбой).

1893 рік — у Бориславі вперше розпочато буріння свердловин канатним способом. Вже у 1894 р. перші свердловини дали до 150 т. нафти на добу. Свердловинний спосіб видобутку повністю витісняє колодязний. Глибина свердловин досягає 800 м і більше. Деякі свердловини дають фонтани до 3 тисяч т. нафти на добу з глибини понад 1000 м.

1893 рік — пробурено першу свердловину в Лос-Анджелесі, США.

1895 рік — розпочався видобуток бітуму з бітумного піску з використанням гарячої води в Каліфорнії, США.

1895 рік — винайдено дизельний двигун внутрішнього згоряння.

1896 рік — Генрі Форд починає масове виробництво автомобілів у США. Розвиток автомобілебудування спричинив бурхливе зростання автозаправного бізнесу. Нафту стали розглядати насамперед як сировину для виробництва бензину.

1903 рік — перший політ літака братів Райт з двигуном на паливі з нафтопродуктів.

1904 рік — найбільшими країнами виробниками нафти є США, Росія, Індонезія, Австро-Угорщина, Румунія, Індія.

1904 рік — у Бориславському нафтовому районі було видобуто 562 тис. т нафти.

1908 рік — відкрито перші нафтові родовища в Персії (Іран). Для їх розробки створено Англо-Перську нафтову компанію (Anglo Persian Oil), пізніше — British Petroleum.

1908 рік — фірма «Холендерський нафтовий синдикат» побудувала унікальну свердловину «Ойл-Сіті» (Бориславське нафтове родовище). 13 червня вона дала нафту з глибини 1016 м. Дебіт свердловини зростав до 3000 т нафти на добу, що було максимальним видобутком на одну свердловину.

1909 рік — у Бориславському нафтовому районі було видобуто понад 1,9 млн т. нафти.

1910 рік — перше відкриття нафти в Мексиці в Тампіко на узбережжі Мексиканської затоки.

1914—1918 роки — під час Першої світової війни уперше воєнні дії велися в тому числі і з метою одержання контролю над родовищами нафти.

1916 рік — створено військово-морські резерви нафти в сланцях в Колорадо і Юта, США.

Після 1919 р. — на Прикарпатті створили ряд акціонерних товариств з видобутку й переробки нафти: «Малопольське нафтове товариство», «Польська спілка з реалізації нафти», фірми «Борислав», «Вакуум», «Карпати», «Франко-Полонія» та ін. Господарями цих товариств та фірм були американські, англійські, французькі та німецькі підприємці.

1931 рік — засновано Міжнародний газовий союз (МГС) — The International Gas Union (IGU).

1932 рік — родовища нафти виявлено в Бахрейні.

1933 рік — Саудівська Аравія надала концесію по нафті американській нафтовій компанії Standard Oil of California.

1933 рік — Техас-компанія представила першу баржу для буріння, яку було використано в штаті Луїзіана.

1933 рік — засновано Світовий нафтовий конгресс.

1934 рік — почалось освоєння морського родовища на Каспійському морі шляхом будівництва металевих платформ для буріння свердловин.

1938 рік — Мексика націоналізує іноземні нафтові компанії. Всі активи перебувають під контролем мексиканської державної нафтогазової та нафтохімічної компанії.

1938 рік — родовища нафти виявлено в Кувейті і Саудівській Аравії.

1938 рік — на Галичині діяло близько 40 нафтопромислів, 4100 свердловин.

Після 1939 р. — промислові підприємства нафтогазоозокеритової галузі на Українському Прикарпатті були націоналізовані і підпорядковані тресту «Укрнафтовидобуток» (управління в Бориславі).

1939—1945 роки — під час Другої світової війни контроль над родовищами нафти в Румунії, Закавказзі і на Близькому Сході був найважливішою частиною стратегії нафтозалежних країн.

1942 рік — Японія вторглася до Індонезії з метою доступу до її нафтових запасів.

1942 рік — побудовано перший магістральний газопровід «Теннессі» (США). Діаметр цього газопроводу близько 600 мм, довжина основного газопроводу 3300 км.

1948 рік — в Саудівській Аравії виявлено найбільше в світі нафтове родовище (близько 80 млрд барелів).

1950 рік — утворено національну компанію Саудівської Аравії Saudi Aramco, яка в наш час є найбільшою за показником видобутку нафти і розміром нафтових запасів.

1951 рік — націоналізовано Англо-Іранську нафтову компанію.

1951 рік — уперше в історії США нафта стала основним джерелом енергії, відтіснивши на друге місце вугілля.

1954 рік — перейменовано Англо-Перську нафтову компанію в Брітіш Петролеум.

1956 рік — під час Суецької кризи після вторгнення англо-французьких військ у Єгипет світові ціни на нафту за короткий час виросли вдвічі.

1956 рік — виявлено нафту в Нігерії та Алжирі.

1956 рік — американський геофізик Кінг Хабберт створив модель відомих запасів і припустив, що видобуток нафти в материковій частині США досягне піку між 1965 і 1970 роками і що світовий видобуток досягне піку у 2000 році. Він же ввів термін «Пік нафти».

1957 рік — у Плоєшті (Румунія) відкритий Музей нафти, коли у Румунії святкували сторіччя національної нафтової промисловості.

1959 рік — природний газ виявлено в Нідерландах.

1959 рік — перша спроба створити міжнародну організацію країн-експортерів нафти — Арабський Нафтовий Конгрес: в Каїрі укладено джентльменську угоду про спільну нафтову політику.

1960 рік — у Багдаді (Ірак) утворено Організацію держав-експортерів нафти (ОПЕК/OPEC). Її засновниками стали Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія і Венесуела.

1964 рік — запущено проект сланців у штаті Колорадо (США) для видобування нафти із щільних гірських порід.

1967 рік — відкрито великі канадські нафтоносні піски та розпочато розробку бітумінозних пісків на північ від Форт-Макмюррей, Альберта Канада. Перше комерційне виробництво на найбільших нафтових ресурсах в світі.

1968 рік — нафту виявлено на північному схилі Аляски, США.

1971 рік — перша міжнародна домовленість про погоджене підвищення цін на нафту: Лівія, Саудівська Аравія, Алжир, Ірак домовилися підняти ціни на нафту з $ 2,55 до $ 3,45 за барель.

1971 рік — країни ОПЕК починають націоналізацію нафтових активів: Лівія націоналізує концесії.

1971 рік — у США видобуток нафти досягнув свого піку.

1972 рік — Ірак націоналізує концесію (договір).

1973 рік — Іран націоналізує нафтові активи.

1973 рік — внаслідок військового конфлікту між Сирією і Єгиптом та Ізраїль, на боці якого виступили США, арабські країни — експортери нафти, припинили експорт, накрутивши світові ціни з $2,9 до $11,65 за барель.

1975 рік — націоналізовано Венесуельську нафтову промисловість.

1975 рік — перший видобуток нафти з Північного моря.

1977 рік — завершено будівництво нафтопроводу на Аляску.

1979—1981 роки — внаслідок низки політичних подій (ісламська революція в Ірані, прихід до влади Саддама Хусейна, напад Іраку на Іран) ціни на нафту за два роки зросли з $ 13 до $ 34 за барель.

1980 рік — саудівці викупили компанію Saudi Aramco у американських нафтових компаній розуміючи, що нафта основне джерело енергії.

1982 — перші квоти на нафту країн ОПЕК.

1986—1987 роки — «Танкерна війна» між Іраком і Іраном на якій знищуються нафтопромисли і нафтові танкери в Перській затоці. США створюють міжнародні сили з охорони комунікацій у Перській затоці.

1990 рік — світові ціни на нафту виросли вдвічі і досягли $ 36 за барель внаслідок захоплення Іраком Кувейту та введення санкції ООН проти Іраку.

1991 рік — світові ціни на нафту різко впали після того як на підпалених в Кувейті нафтових свердловинах було погашено пожежі після його звільнення.

1993 рік — уперше в історії США імпортували більше нафти, ніж видобули.

1997 рік — Катар відкриває перший в світі значний експорт зрідженого природного газу.

1998 рік — світові ціни на нафту різко знизилися з $ 20,29 до $ 11 за барель внаслідок великомасштабної економічної кризи в Азії.

1998 рік — схвалено 50-річний мораторій на розвідку і видобуток нафти в Антарктиці.

2000 рік — Росія опустилася на третє місце за обсягами видобутку нафти, уступивши першу і другу позиції Саудівській Аравії і США.

2002 рік — будівництво трубопроводу з Баку в Середземномор'я.

2003 рік — світові ціни на нафту виросли до $ 30 за барель внаслідок війни в Іраку, страйку у Венесуелі та руйнівного урагану у Мексиканській затоці.

2004 рік — ціни на нафту досягли $ 40 за барель через проблеми США в Іраку і збільшення споживання нафтопродуктів у Китаї, що вперше почав імпортувати нафту; до п'ятірки найбільших світових імпортерів нафти входять США, Японія, Південна Корея, Німеччина, Італія.

2005 рік — середньосвітові ціни на нафту перевищують $ 50 за барель; Росія вводить експортне мито на нафту, прив'язану до світових цін.

2005 рік (24 липня) — Іран та Ірак підписують спільну нафтову торговельну угоду.

2005 рік (29 серпня) — нафта досягає ціни $ 70,80 за барель.

2006 рік — ціна нафти виростає до $ 60 за барель внаслідок заяв Ірану про продовження робіт над ядерною програмою.

2007 рік — ціна нафти перевищує $ 90 за барель.

2008 рік (2 січня) — ціна на нафту WTI перевищує 100 доларів США за барель.

2008 рік (11 липня) — сира нафта має рекордно високий рівень $ 147,27 за барель.

2008 рік (20 листопада) — ціна на нафту падає нижче $ 50 за барель.

2009 рік (січень) — значно скорочується експорт газу через Україну до Європи внаслідок суперечки між Росією і Україною. 2009 рік (19 січня) — ціна на нафту падає до $ 34 США за барель.

2009 (1 квартал) — зниження цін на природний газ в Північній Америці викликає значне скорочення газових свердловин в Канаді і США.

2010 рік (12 жовтня) — США вводить заборону на буріння в Мексиканській затоці.

2011 рік (грудень) — видобуток природного газу США на рекордно високому рівні; внаслідок цього знизилась ціна на газ до рівня 1973 року.

2012 рік — форум країн-експортерів газу (члени: Алжир, Болівія, Екваторіальна Гвінея, Єгипет, Іран, Лівія, Нігерія, Катар, Росія, Тринідад і Тобаго, Венесуела).

2015 рік — постійні зустрічі країн ОПЕК з питання обмеження видобутку нафти.