Євфрат

Євфра́т, також Ефрат (тур. Fırat; курд. Fırat; араб. الفرات Ель-Фурат, вірм. Եփրատ Ефрат) — річка в Туреччині, Сирії та Іраку, найбільша в Західній Азії.

  • Довжина (від витоку річки Мурат) — 3065 км, (від злиття річок Карасу і Мурат) —2780 км,
  • Сточище — 765,8 тис. км².
Євфрат
Євфрат біля міста Ракка
39°43′41″ пн. ш. 40°15′24″ сх. д.
Витік гори Вірменського нагір’я
• координати 39°43′41″ пн. ш. 40°15′24″ сх. д.
Гирло Зливається з річкою Тигр
• координати 31°00′15″ пн. ш. 47°26′31″ сх. д.
Країни:  Туреччина,  Сирія,  Ірак
Довжина 3 065 км
Площа басейну: 765,8 тис. км&#178
Середньорічний стік 818±0,001 кубічний метр за секунду
Притоки: Хабур, Бєлих, Акнd, Q21210392?, Q21210587?, Q21210652?, Q21211048?, Q21211065?, Q16401289?, Q21696944?, Q745611?, Мурат, Karasud, Q2929095?, Q2973281?, Саджур (річка), Göksu Creekd, Q21468328?, Q21695122? і Q21210543?
Водойми в руслі Atatürk Reservoird, Keban Reservoird і Karakaya Reservoird
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 315147
 Медіафайли у Вікісховищі

Етимологія

Сучасна назва Євфрату, можливо, походить від лексичних асоціацій із шумерських і аккадських назв, відповідно Buranun і Pu-rat-tu. Згадки про останній з'являються в написах XXII століття до н. е., пов'язаних із правителем Гудеа.

Походження слова: Євфрат — це поєднання грецького слова εύ (вимовляється [eu]), що означає «добре», «легко» або «плавно» і ροoς (вимовляється [ro-os]), що означає «потік» або «течія». Таким чином, від грецького Ευφράτης (Ефратіс), ім'я буквально означає «легко тече» або «плавно ллється» (на відміну від бурхливої ​​та швидкоплинної річки Тигр).

Крім того, друга половина цього слова може також відбуватися або з перського Ferat або грецького φέρω (вимовляється [fero]), обидва з яких означають «нести» або «висунути».

МоваНазва Євфрату
АккадськаPu-rat-tu
Арабськаالفرات Al-Furāt
Арамейськаܦܪܬ Prāṯ, Froṯ
ВірменськаԵփրատ Yeṕrat
ГрецькаΕυφράτης Euphrátēs
Грузинськаევფრატი Evṕrati
Івритפְּרָת Pĕrāṯ
Курдськаفرهات Firat, Ferat
Давньоперська𐎢𐎳𐎼𐎠𐎬𐎢 Ufrátu
Перськаفرات Ferat
ШумерськаBuranun
ТурецькаFırat

Перебіг

Утворюється в результаті злиття двох річок: Карасу (Західний Євфрат), витоки якої знаходяться в горах Вірменського нагір'я східної Туреччини північніше Ерзурум, і Мурат (Східний Євфрат), з витоком на північний захід від гори Арарат і на північ від озера Ван. У верхній течії Євфрат проходить через круті каньйони й ущелини, через південний схід Сирії та по частині Іраку. Притоки Хабур і Балікх з'єднуються з Євфратом у східній Сирії. Зливається з річкою Тигр і під загальною назвою Шатт-ель-Араб впадає в Перську затоку. У результаті діяльності цих двох річок відбулося значне замулювання й обміління північної частини затоки та злиття ряду островів стародавнього гирла із сушею. При цьому Тигр і Євфрат раніше не мали загального річища і впадали в затоку окремо.

У верхів'ях має переважно гірський характер, у вузькій ущелині прорізає околишні хребти Вірменського нагір'я Малат'я і Ергані, потім у глибокій долині перетинає пустельне плато Сирії й північної частини Месопотамії, на решті протягу (нижче міста Хіт) тече пласкою Месопотамською низовиною, складеною алювіальними наносами: ширина річки коливається тут від 150 до 500 м, глибина сягає 10 м. У низов'ях Євфрат двома рукавами зливається з Тигром, утворюючи Шатт-ель-Араб, що впадає в Перську затоку.

Головні притоки

Міста

Цікаві факти

На честь річки названо астероїд 13963 Євфрат[1].

Навесні 2021 року активісти поширили у соцмережах трагічні фотографії стану річки Євфрат, що проходить через Сирію, після того, як рівень стоку зменшився до половини.

Сирійська організація з прав людини заявила, що рівень річки Євфрат вперше в історії знизився на п'ять метрів через те, що турецька сторона перекрила воду річки, щоб вона не перевищувала 200 кубометрів на секунду, що є грубим порушенням угоди, підписаної між Сирією та Туреччиною в 1987 році. Туреччина зобов’язалася забезпечувати принаймні 500 кубометрів на секунду для розподілу між Іраком та Сирією[2].

Сирійська обсерваторія попередила про неминучу катастрофу, яка загрожує життю та життю більш ніж трьох мільйонів сирійців, які залежать від річки для питної води, електроенергії та зрошення[3].

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.