Хуан Рамон Мартінес

Хуан Рамон Мартінес (ісп. Juan Ramón Martínez, нар. 20 квітня 1948, Сан-Мігель) — сальвадорський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Хуан Рамон Мартінес
Особисті дані
Народження 20 квітня 1948(1948-04-20) (73 роки)
  Сан-Мігель, Сальвадор
Громадянство  Сальвадор
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1964–1965 «Агіла»  ? (?)
1965–1967 «Мунісіпаль»  ? (?)
1967–1970 «Агіла»  ? (?)
1971 «Хувентуд Олімпіка»? (?)
1976–? «Онсе Мунісіпаль»? (?)
?–1982 «Атлетіко Марте»? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1967–1976 Сальвадор 32 (14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Хуан Мартінес розпочав свою футбольну кар'єру в клубі «Агіла» з рідного міста Сан-Мігель у 1964 році. У 1965 році він переїхав до гватемальського «Мунісіпаля», де пробув до 1967 року. З єдиною іноземною командою в його ігровій кар'єрі він виграв чемпіонат Гватемали в 1966 році.

Відразу після повернення на батьківщину він вперше виграв чемпіонат Сальвадору разом із рідним клубом «Агіла» у сезоні 1967/68, а свій другий чемпіонський титул у Сальвадорі в 1971 році півзахисник здобув вже виступаючи за «Хувентуд Олімпіка», повернувшись з якого назад до «Агіли» він втретє став чемпіоном к 1972 році. Пізніше Мартінес грав за «Онсе Мунісіпаль» та «Атлетіко Марте», де і закінчив свою кар'єру в 1982 році.

Виступи за збірну

1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Сальвадору.

Мартінес представляв Сальвадор на Олімпійських іграх 1968 року, де зіграв у всіх трьох матчах — проти Угорщини, Гани та Ізраїлю, забивши в останньому з них гол[1].

У складі національної збірної Сальвадору був учасником відбору на чемпіонат світу 1970 року, де забив 7 голів, ставши найкращим бомбардиром відбору у південноамериканській зоні і допоміг Сальвадору вперше в історії вийти на «мундіаль». При цьому його дубль у третьому матчі півфіналу відбіркового турніру проти Гондурасу, який приніс перемогу 3:2 і вихід до наступного раунду, спровокував Футбольну війну з сусідньою країною. Втім найголовніший гол, завдяки якому він став національним героєм, Мартінес забив 8 жовтня 1969 року у вирішальній третій грі фіналу відбору проти Гаїті (1:0), який приніс сальвадорцям перемогу і історичний вихід. На самому чемпіонаті світу 1970 року у Мексиці[2] Мартінес зіграв у всіх двох матчах — проти Мексики та Бельгії[3], а його збірна не подолала груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 32 матчі, забивши 14 голів[4].

Титули і досягнення

  • Чемпіон Сальвадору (3):
«Агіла»: 1964/65, 1972
«Хувентуд Олімпіка»: 1971
  • Чемпіон Гватемали (1):
«Мунісіпаль»: 1965/66

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.