Худорба Архип Михайлович

Архи́п Миха́йлович Худорба́ (* між 1748 і 1750 — близько 1799) — син абшитованого військового товариша, член Новгород-Сіверського патріотичного гуртка, козацький старшина, історик родом із села Комані Новгород-Сіверського повіту.

Худорба Архип Михайлович
Народився не раніше 1748 і не пізніше 1750
Помер 1799
Діяльність історик

Служив із 18.11.1759 р. при Новгородській сотенній канцелярії. Із 02.1769/1770 року сотенний осавул, із 1772 року — сотенний отаман, а з 2.3.1779 року — сотник Шептаківський. Бунчуковий товариш із 14.08.1783 р, Бажав продовжити військову службу. Із 1785 року — секунд-майор Стародубського карабінерського полку. Із 1790 р. Прем’єр-майор.[1][2]

Автор «Малороссийской истории», написаної в ліберальному і антиросійському дусі (не збереглася), яка, за припущеннями Олександра Оглоблина, мала бути одним із джерел Історії Русів.

Біографічні відомості

Худорби — старий козацький рід, який виводив себе від Михайла Кіндратовича Худорбая (Худорбія) — знатного військового товариша, але чи це мало історичні підстави, невідомо. Відомо лише, що Худорби були козаками в Комані, навіть підпомічниками, якими вони записані в актах Румянцевської ревізії 1767 року. Один із них був у чині військового товариша — це Михайло Омелянович Худорба, уродженець Комані, його сином був Архип, інші сини також вийшли в старшину: Опанас був корнетом, а Володимир — значковий товариш.

Архип Худорба народився між 1748 і 1750 роками. Був сотенним канцеляристом, під час Румянцевської комісії записаний «атестованим у сотенні новгородські старшини». З 1769 року він — сотенний осавул і, як такий, рушив того ж року у Турецький похід, воював у Другій армії у 1769—1774 роках, був при розоренні міста Дубоссари, при облозі і взятті Бендер, взятті Перекопської лінії та Перекопа, тобто мав добре знати південь України та Молдавію. 1773 року його призначили сотенним отаманом, а з 1777 року про нього писали, що він «у комплекті при полку перебуває». Його було представлено до чину секунд-майора. Очевидно, зі Стародубським карабінерним полком брав участь у походах Олександра Суворова.

У 1789—1791 роках востаннє записаний як прем'єр-майор у дворянських реєстрах. 1799 року Худорбам було признано право на російське дворянство; можливо, це сталося ще за життя Архипа. Остаточно, право на російське дворянсто за Худорбами було підтверджено Правлючим Сенатом у 1847 році.[3] Олександр Оглоблин припускає, що він помер 1799 року.

Рід Худорбів був відомий на Новгород-Сіверщині в XIX — на початку XX століття. Друге припущення Оглоблина: рукопис історії Худорби знищено або реквізовано 1825 року після повстання декабристів.

Література
  1. Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. Київ «Стилос» 2009
  2. Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII-XVIII ст.). Біла Церква. 2016
  3. Російський Державний історичний архів. Фонд 1343, опис 31, справа 3275
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.