Хілько Федір Ілліч

Федір Ілліч Хілько (11 лютого 1925 — 1 червня 1999) — український розвідник-нелегал. Близько 17 років знаходився на нелегальній роботі, виконував завдання Першого головного управління КДБ СРСР, у зовнішній розвідці. Виконував відповідальні завдання у Федеративній Республіці Німеччина, інших країнах Європи[1].

Федір Ілліч Хілько
 Полковник→
 Полковник
Загальна інформація
Народження 11 лютого 1925(1925-02-11)
Дармштадт, Мелітопольський район, Запорізька область.
Смерть 1 червня 1999(1999-06-01) (74 роки)
Київ
Військова служба
Роки служби 1957—1988
Приналежність  СРСР→ Україна
Рід військ КДБ→СБУ
Формування Перше управління Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР
Нагороди та відзнаки
Медаль «За бойові заслуги»
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 11 лютого 1925 року у родині робітника цегельного заводу у німецькому поселенні Дармштадт Мелітопольського району Запорізької області.

Під час Другої світової війни воював у складі добровольчого комсомольського інженерного полку Південного фронту спершу рядовим, а згодом командиром командиром розвідувального взводу. Під час одного з рейдів йому з товаришами вдалося захопити в полон німецького генерала, а потім саме йому довелося бути перекладачем під час допиту. Через досконале знання німецької ним зацікавилася військова контррозвідка. У 1945 році був військовим перекладачем у підрозділі військової контррозвідки Групи радянських військ у Німеччині.

Після демобілізації працював на Мелітопольському дизельному (нині — моторному) заводі, де пройшов шлях від учня токаря до голови профспілкового комітету, а невдовзі — секретаря парткому заводу[2].

У 1957—1959 рр. — проходив спеціальну оперативну, правову, країнознавчу підготовку в Києві. З ранку до вечора вживався в образ німця, під виглядом якого йому потрібно було перебувати на першому етапі операції в НДР.

За легендою, розвідник виступав у ролі втікача до ФРН, щоб отримати спадщину, залишену йому далекою родичкою у вигляді рахунку в одному з банків і довічної частини доходів від роботи великої фірми. Ця легенда склалася за цілком несподіваного збігу обставин. Федір щиро перейнявся долею молодого німця — колеги по новій роботі, який почав спиватися, втратив інтерес до життя і поступово деградував як особистість. Йому вдалося повернути його до нормального життя, за що мати хлопця переоформила на нього спадщину, яку можна було отримати тільки за умови проживання у ФРН. А вона із сином не мали наміру виїздити з НДР. З цією метою вона знайшла для Хілька місце в своєму розгалуженому родоводі. Тепер, за однією з генеалогічних гілок, він став далеким родичем німецького промисловця, який заповів різні частки своїх прибутків численній рідні[3].

Згодом Хілько був переправлений через кордон, де отримав статус біженця і за повною програмою пройшов відповідні перевірки. Завдяки рекомендаційним листам і залишеній «спадщині» йому вдалося порівняно швидко завести необхідне коло знайомств. Минуло трохи часу, і він зарекомендувава себе солідним та успішним бізнесменом.

Основне завдання, полягало в добуванні інформації військово-політичного характеру. На це були зорієнтовані цінні інформатори, яких Федір Ілліч, як новий резидент нелегальної розвідки, прийняв від свого попередника.

У 1979—1988 рр. — працював у Києві в управлінні розвідки, займаючись підбором і підготовкою кандидатів у нелегальну розвідку. Навіть після звільнення у запас до останніх днів свого життя він брав участь у підготовці майбутніх українських розвідників.

Він відмовився від московської квартири, жив на зарплату полковника, а потім військову пенсію в Києві, тим часом на його закордонному банківському рахунку залишилися лежати сотні тисяч в іноземній валюті[4] — їх не чіпали, підозрюючи, що рахунок можуть контролювати спецслужби[5].

У червні 1999 року помер у Києві.

Нагороди та відзнаки

Література
  • Скрипник О. Розвідники, народжені в Україні / Олександр Скрипник. – К. : Ярославів Вал, 2011. – 624 с. – Із змісту: 17 років у особливих умовах [Ф.І. Хілько]. – С. 367-373.
  • Скрипник О. Український слід у розвідці / Олександр Скрипник. – К. : Ярославів Вал, 2009. – 319 с. - Із змісту: Доля резидента. – С. 244-268.
  • Скрипник О. Особлива територія : [роман] / Олександр Скрипник. – К. : Ярославів Вал, 2013. – 440 с.
  • Скрипник О. В. Розвідник із Мелітополя : земляки // Мелитоп. краевед. журн. – 2014. - № 3. – С. 3-8.

Примітки
  1. Славетні запоріжці
  2. ВІД ГОЛОВИ ПРОФКОМУ ЗАВОДУ — ДО РЕЗИДЕНТА НЕЛЕГАЛЬНОЇ РОЗВІДКИ
  3. Служба зовнішньої розвідки України. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
  4. «В одном из немецких банков у советского разведчика Федора Хилько до сих пор лежат 300 тысяч дойчемарок»
  5. БАГАТСТВО НЕ ДЛЯ НЕЛЕГАЛА

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.