Царство К'анту

Царство К'анту — майяська держава на території сучасного західного Белізу. Утворилася наприкінці I століття. Тривалий час була боролося за панувала в регіоні. Розквіт припав на 550—650 роки. У середині IX ст. повністю занепало і припинило своє існування.

Царство К'анту
I ст. н.е. – IX ст. н.е.

Герб

Розташування Царство К'анту
Столиця Хуш-Віца
Мови майя
Форма правління монархія
Історія
 - Засноване I ст. н.е.
 - Припинило існування IX ст. н.е. IX ст. н.е.

Заснування

На території майбутнього царства існували поселення ще в докласичний період. Десь у в I ст. н. е. утворюється місцева еліта навколо майбутньої столиці Хуш-Віца (відомою тепер під назвою Караколя). Про це свідчить початок монументального будівництва. Щодо історії царства в ранній класичний період збереглися уривчасті відомості. Перший відомий цар К'анту мав ім'я Те'-К'аб'-Чаак і згаданий у двох пізньокласичних текстах, що відносяться до 331 та 349 років. Про його нащадків та спадкоємців також вкрай замало інформації. Між 361 та 420 роками згадується про ахава (царя) Яхав-Те'-К'ініча. На стелі 20, що відноситься до 400 року є дані щодо інтронізації правителя, втім ім'я його не збереглося.

Відомо що після 430-х років володарював К'ак'-Ухоль-К'ініч I, але точний час правління невідомий. Зрозумілішій історія царству стає з цього сина і наступника — Яхав-Те'-К'ініча I, що зійшов на трон у 484 році. Його син … н-О'ль-К'ініч I (відомий під ім'ям К'ан I) запанував 531 року. В цій роки вперше чітко проявляються амбіції царів К'анту стосовно розширення свого впливу на сусідні царства, зокрема Шукууп, відповідно конфлікти з Канульським та Мутульським царствами.

В правління царя Яхав-Те'-К'ініча II (553—603) впроваджується особлива титулатура. Замість священного володаря використовується к'ухуль К'антумаак, який включав термін «маак», «людина» і позначав ширшу групу правлячих осіб, ніж загальноприйняті емблеми. В подальшому з'являється інший варіант цього титулу — «К'ухуль К'анту 'К'ініч», тобто «Священне Велике Сонце К'анту». Втім на 550 рік царство К'анту визнає зверхність над собою Мутульського царства. У 556 році Яхав-Те'-К'ініч II намагався відновити самостійність, втім зазнав поразки від мутульських військ. Втім у 562 році К'анту переходить на бік Канульського царства, який завдає рішучої поразки Мутулю.

Перше піднесення

Внаслідок послаблення царів Мутуля, К'анту здобуває незалежність. Починає період швидкого розвитку. У Хуш-Віці починається будівельний бум. Раніш численні порожні райони були заселені. Прокладається значна кількість доріг, що з'єднують столицю з провінційними поселеннями. З метою підвищення ефективності землеробства була створена велика мережа пов'язаних з оселями городян терас, а також сотні штучних водойм. У результаті цих зусиль Хушвіца перетворилася на справжнє «місто-сад». Рівень життя навіть у простих общинників істотно підвищився, про що свідчить широке поширення містом склепінних гробниць з багатим інвентарем. У цей час населення столиці зростає до 120 тис. осіб, навіть 7-8 км від центру міста щільність населення досягала 2500 чоловік на 1 км2, чому немає аналогів у світі майя.

При цьому правителі царства зміцнюють союзницькі відносини з Канулєм, встановлюються династичні союзи з царством Яш'. Для спокійної передачі трону у 599 році Яхав-Те'-К'ініч II робить сина …Ти'-Хууна (відомо як Кнот-Ахав) своїм співволодарем. Він та його наступник …н-О'ль-К'ініч II (К'ан II) продовжили політику попередника.

Союз К'анту з Канульським царством не обмежувався дипломатичними контактами. К'ан II провів з канульськими царями Тахо-Ук'аб'-К'ак'ом і Йукноом-Наалєм спільні військові кампанії проти сусіднього царства Сааль. Перша війна K'анту з Саалєм почалася в 626 році з нападу військ першого на місцевість «Пагорби Ко». Вона тривала з перемінним успіхом кілька років і завершилася в 631 році взяттям Вакчаб'наля (сучасн Наранхо), столиці Сааля.

Після цього у спілці з Канулєм царство К'анту досягло найбільшої могуті. Це тривало до 680 року, коли війська царя К'ак'-Ухоль-К'ініча II зазнали нищівної поразки, а столицю держави було захоплено й пограбовано. Втім вже через 6 місяців К'ак'-Ухоль-К'ініч II зміг повернутися до Хуш-Віци, а між 680 та 682 роками при підтримці канульських військ завдати удару у відповідь.

Сторічна прогалина

За період в наступні 118 років (680—798 роки) в Караколі не виявлено жодного напису. Це є ознакою політичної кризи, потрясіння було тривалим і глибоким. Причиною «пробілу», на думку дослідників, була нова військова поразка. Про це свідчить те, що ослаблення К'анту збіглося в часі з піднесенням його традиційних супротивників — Мутульського та Саальського царств, а також із занепадом Канульскої держави.

З цього періоду відоме про існування «Володаря VII» у 687 році, інформація про що міститься на стелі 21. Проте його ім'я та діяльності натепер ще не з'ясовані. В розписах печери Нах-Туніч під 692 роком згадується «владика з К'анту» Ц'яах-К'ак', у 744 (або 796) — цар Тум-Йо'ль-К'ініч (на думку низки вчених мав фактичну владу, але не був царем).

Друге піднесення

Наприкінці VIII ст. за володарювання К'ініч-Хой-К'авііля (вступив на трон 799 року) починається відродження впливу царства. Знову починають зводитися власні монументи у Хуш-Віці. Вже до 800 року були підкорені невеличкі царства К'анвиц і Б'італь.

Військові походи та будівництво тривалий також за правління наступного царя К'ініч-Тооб'іль-Йо'паата. В цей час укладається союз з немайяською державою на чолі із Папамалілєм, що носив титул західного калоомте. У 817 році вони разом брали участь у війні проти Канульського царства. Успішна зовнішня діяльність дозволила царю значно розширити межі комплексу Каан («Небесне місце»).

Занепад

Монументи двох останніх відомих правителів К'анту свідчать про занепад. У той час як раніше царські монументи встановлювалися в центрі Хуш-Віци, передостанній цар К'анту … н-О'ль-К'ініч III (К'ан III) 849 року встановив стелу 17 в житловій групі. В цей час відбувається значне посилення знаті та обмеження повноважень ахава. Водночас починаються процеси децентралізації з послаблення центральної влади.

Останній відомий цар позначається як «Правитель XIII» (його ім'я збереглося лише частково), встановив ієрогліфічну Стелу 10, груба різьблення і скорочена хронологія на якій відрізняють її від колишньої класичної традиції. Збережений на цьому монументі ієрогліф відноситься до 859 року. Після цього ніяких ознак існування центральної влади в Хуш-Віці не спостерігається. Невеличкі поселення на місці колишньої столиці зберігалися десь до 900 року, але політична активність тут повністю припинилася значно раніше.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.