Царі Спарти
Царі Спарти — правителі давньогрецького полісу Спарта. Ще в ахейську добу у спартанській державі склалась диархія, коли, після завоювання Пелопоннесу дорійцями, Лаконія, найменш родюча і незначна область, внаслідок обману при жеребкуванні, дісталася неповнолітнім синам-близнюкам Арістодема — Еврісфену і Проклу. Втім існують й інші версії походження двоєвладдя.
Відтак у Спарті одночасно правили два царі, один з яких походив з династії Агіадів (за іменем Агіада, сина Еврісфена), інший — з династії Евріпонтидів (за іменем Евріпонта, онука Прокла). Царі мали право одноосібно приймати будь-які рішення, що впливали на долю держави, не узгоджуючи їх з другим царем, що дозволяло уникнути концентрації влади в одних руках.
Міфічні царі
- Лелегіди
- Лелег — автохтон
- Мілет — син Лелега
- Еврот — син Мілета
- Лакедемоніди
- Лакедемон, чоловік Спарти
- Амікл — син Лакедемона, ойкіст міста Амікли
- Аргал — син Амікла
- Кінорт — син Амікла
- Перієр — син Кінорта
- Ойбал — син Кінорта
- Тіндарей — син Ойбала, чоловік Леди
- Гіппокоон — син Ойбала, брат Тіндарея.
- Тіндарей — син Ойбала, чоловік Леди (вдруге)
- Атріди
- Менелай — чоловік Єлени, брат Агамемнона
- Орест — син Агамемнона.
- Тісамен — син Ореста.
- Діон
- невідомий
- до-спартанські Геракліди
- Арістодем — син Арістомаха
- Кадміди
- Фєрас (регент) — син Автісиона, онук Тісамена фіванського сина Терсандра и шурин Арістодема
спартанські Геракліди
Після поразки Клеомена III у битві при Селласії і відповідно перемоги Антигона Досона і Ахейського союзу, спартанська державна система почала руйнуватися. В період від 221 по 219 до н. е. Спарта була республікою, після чого знову стала монархією на чолі з царями:
- Агесіполід III — Агіад — 219 — 215 до н. е.
- Лікург — Евріпонтид — 219 — 210 до н. е.
- Маханід 210 — Тиран — — 207 до н. е.
- Пелопс — Евріпонтид — 210 — 206 до н. е.
- Набіс 206 — узурпатор — — 192 до н. е.
- Лаконік 192 до н. е. —? — останній цар з роду Гераклідів