Поліс

Поліс (фінік. , грец. πόλις, лат. civitas)  в сучасному значенні місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.

Термінологія

Поліс — самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення. Поняття включало навколишні «села». Поліс Спарта, наприклад, був створений мережею сіл. У стародавніх греків не було поділу на міста і села. Феномен полісу виник у VIII–VII ст. до н. е. Термін «місто» має набагато пізніше походження. Метрополією ж вважалось «самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення» яке має свої колонії.

Поліси Північного Причорномор'я

Розкопки полісу Херсонес в Криму, сучасна Україна

Похідні слова

Назви міст

Численні міста Греції містять другий корінь «поліс» або «полі», наприклад: Александруполіс, Ермуполіс, Мегалополіс, Петруполі, Іліуполі, Ставруполі, Аргіруполі, Неаполі, Триполі тощо.

Корінь «поліс»/«полі» зустрічається і в багатьох історичних назвах міст інших країн, наприклад: Константинополь, Персеполіс, Геліополь, Неаполь, Севтополь, Філіппополь тощо; а також сучасних Тирасполь, Севастополь, Сімферополь, Мелітополь, Маріуполь та інші.

Див. також

Джерела та література

Література

  • В. Корнієнко. Поліс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.566 ISBN 978-966-611-818-2
  • Шифман И. Ш. Александр Македонский, Л.: Наука — 1988. — 208 с. — ISBN 5-02-027233-7 (рос.)
  • Тюменев А. И., История античных рабовладельческих обществ, М.— Л., 1935; (рос.)
  • Утченко С. Л., Кризис полиса и политические воззрения римских стоиков, М., 1955; (рос.)
  • Утченко С. Л. Кризис и падение Римской Республики, М., 1965; (рос.)
  • Колобова К. М., Возникновение и развитие рабовладельческих полисов в Греции, Л., 1956; (рос.)
  • Кудрявцев О. В., Исследования по истории Балкано-Дунайских областей в период Римской империи и статьи по общим проблемам древней истории, М., 1957; (рос.)
  • Блаватский В. Д., Античный город, М., 1963; (рос.)
  • Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я : біля витоків вітчизняного права, Харків : Парус, 2006. — 352 с. — ISBN 966-84-82-21-2
  • Доватур А. И., Политика и Политии Аристотеля, М. — Л., 1965; (рос.)
  • Фюстель-де-Куланж, Древняя гражданская община, 2 изд., М., 1903; (рос.)
  • Clotz G., La cité grecque, P., 1928; Francotte H., La polis grecque, Paderborn, 1907; (фр.)
  • Hasebroek J.,. Staat und Handel im alten Griechenland, Tübingen, 1928; (нім.)
  • Rostovzeff M., The social and economic history of the Hellenistic world, v. 1—3, Oxford, 1941; (англ.)
  • Freeman K., Greek city-states, London, 1950. (англ.)
  • James Whitley. The archaeology of ancient Greece. — Cambridge : Cambridge University Press, 2001. — 484 с. — ISBN 0521627338.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.