Цегельський Михаїл

Родом зі с. Висоцько на Львівщині.

Середню освіту здобував у гімназіях у Бродах та в Академічній у Львові. Вивчав право й теологію у Львівському університеті. У 1873 висвячений на диякона, а 26 грудня 1875 р. у соборі св. Юра у Львові Митрополит Йосиф Сембратович висвятив Михайла Цегельського на священника та призначив його душпастирювати в містечко Кам'янка-Струмилова.

З 1875 р. і до кінця життя парох, отець-шамбелян (папський парох) і декан у Кам'янці-Струмиловій (засновник і керівник майже усіх місцевих і повітових товариств).

На місці старої, дерев'яної, розібраної в 1862 р. церкви, о. М.Цегельський керував спорудженням нової церкви, будівництво якої було завершено в 1882 році. Студентом брав участь в установчих зборах українського товариства «Просвіта» 8 грудня 1868 р., а в 1892 р. став ініціатором створення філії цього Товариства в Кам'янці-Струмиловій. Уже на перших зборах цієї філії в липні 1892 р. його обрали головою. Саме він у 1911 році виступив з ініціативою побудувати пам'ятник Маркіянові Шашкевичу на Білій Горі біля с.Підлисся. Роком пізніше був серед ініціаторів перенесення останків М. Шашкевича з с. Новосілок на Личаківський цвинтар у Львові. До результатів його діяльності, які й сьогодні можуть бачити мешканці Кам'янки-Струмилової, крім нової церкви, треба зарахувати «Народний дім» та читальню товариства «Просвіта».

Під час Першої світової війни російська окупаційна влада вивезла о. М. Цегельського до Києва. Тоді ж він отримав від Митрополита Андрея Шептицького, який у той час теж перебував на засланні, повноваження перебрати опіку над усіма так званими станицями духовної обслуги для греко-католиків на Східній Україні й титул Генерального Вікарія України. У Києві о. М. Цегельський збудував греко-католицьку церкву Христа-Спаса (зруйнована в 1930-х роках). Тільки в 1917 році зміг повернутися на свою парохію до Кам'янки-Струмилової. У 1918 р. двічі їздив до Києва як Генеральний вікарій України.

Український громадський комітет Кам'янки-Струмилової (до його складу входили о. М. Цегельський, Роман Петрушевич — молодший брат Президента ЗУНР, — І. Вертипорох та інші) роззброїв вояків старшинської школи в місті.[1] Був послом (делегатом) до парламенту ЗУНР і головою Повітової Української Національної Ради в Кам'янці-Струмиловій. Після окупації ЗУНР був заарештований польською владою.

За його подвижницьку діяльність на користь Української Церкви отцю Михайлу Цегельському було присвоєно титул дійсного папського шамбеляна і графа Римського.

У міжвоєнний період — діяч Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). У 1931 p. був членом-засновником Українського католицького союзу (УКС).

Помер 5 квітня 1944 року, на 96 році життя, у Кам'янці-Струмиловій.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Цегельський Ю. Заґа роду Цегельських і розповідь про Камінку Струмилову. — США : Смолоскип, 1992.

• Сайт Лідії Купчик. о. Михайло Цегельський