Петрушевич Роман Омелянович
Роман Омелянович Петрушевич (1872 — після весни 1940) — український громадський, державний діяч, за фахом — військовик.
Петрушевич Роман Омелянович | |
---|---|
Народився |
1872 Буськ, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 1940 |
Батько | Петрушевич Омелян Михайлович |
Брати, сестри | Петрушевич Євген Омелянович і Петрушевич Степан |
Життєпис
Наймолодший син о. Петрушевича Еміліяна, молодший брат президента ЗУНР Евгена Петрушевича.
Навчався військової справи, закінчив правничі студії. Член Українського Громадського комітету в Кам'янці-Струмиловій (також о. Микола Цегельський, І. Вертипорох та інші); роззброїли вояків старшинської школи у місті після Листопадового чину у Львові,[1] що сприяло вставленню влади Української держави (ЗУНР) в Кам'янці-Струмиловій та повіті. Був повітовим комісаром Української держави (ЗУНР) в Кам'янці-Струмиловій, ініціював створення різноманітних українських товариств, долучився до побудови у місті «Народного дому».
Зазнавав переслідувань з боку польської, більшовицької влад. Навесні 1940 року був заарештований енкаведистами. Подальша його доля невідома.
Родина
Дружина, сини Юрій, Степан були вивезені до Казахстану. Юрій вижив, 1941 року емігрував на захід.
Примітки
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 37. — ISBN 5-7707-7867-9.
Джерела
- Гораль Г. Отець Омелян Петрушевич — просвітитель Буської землі // Воля народу. — 2011. — № 2 (2012) (6 січ.). — С. 3.