Центр Жоржа Помпіду

Центр Жоржа Помпіду (фр. Centre Georges-Pompidou; повна назва Національний центр мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду (фр. Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou); розмовна назва: Бобур) — культурний центр у кварталі Бобур 4-го округу Парижа між кварталами Ле-Аль та Маре. Відкритий з 1977 року, створений за ініціативою французького президента Жоржа Помпіду.

Центр Жоржа Помпіду
48°51′38″ пн. ш. 2°21′08″ сх. д.
Тип художня галерея[1] і національний музей[1]
Назва на честь Жорж Помпіду
Статус спадщини Remarkable Contemporary Architectured[2]
Склад Національний музей сучасного мистецтва, IRCAM і Public Information Libraryd
Країна  Франція[3]
Розташування Париж
Адреса 75191

Centre Pompidou

75191 Paris cedex 04
Стиль хай-тек
Архітектор Річард Роджерс[4] і Ренцо Піано[4]
Засновник Жорж Помпіду[4]
Засновано 1977
Відкрито 31 січня 1977[5]
Оператор Служба музеїв Франціїd
Відвідувачі 3 273 867 осіб (2019)[6]
Директор Serge Lasvignesd[7]
Сайт centrepompidou.fr/Pompidou/
Центр Жоржа Помпіду (Франція)
Нагороди

label Tourisme et Handicapd


 Центр Жоржа Помпіду у Вікісховищі

Центр включає Музей сучасного мистецтва, велику бібліотеку, концертні та виставкові зали, Інститут дослідження та координації акустики й музики. Широкий майдан перед Центром Помпіду облюбували художники, бродячі артисти, музиканти й циркачі. Праворуч від Центру Помпіду на площі Стравінського знаходиться однойменний екстравагантний фонтан.

Короткий опис

Будівля футуристичного стилю й дуже великих, як для центру Парижа, розмірів має в довжину 166 м, завширшки 60 м і у висоту 42 м. Побудована за новаторськом проектом Ренцо П'яно та Річарда Роджерса, який переміг серед 680 конкурсних робіт. Оригінальна ідея архітекторів полягала в розташуванні всіх технічних конструкцій (арматурні з'єднання, всі трубопроводи, ліфти та ескалатори) зовні будівлі, що дозволило максимально вивільнити корисну площу до 40 тис. м ². Арматурні з'єднання пофарбовано білим кольором, вентиляційні труби — синім, водопровідні — зеленим, електроподводка — жовтим, а ескалатори та ліфти — червоним.

Література

Центр Жоржа Помпіду

  • Jean Baudrillard, L'Effet Beaubourg, implosion et dissuasion, Galilée, 1977
  • Bernadette Dufrêne, La Création de Beaubourg, préface de Pontus Hulten, Presses universitaires de Grenoble, 2000
  • Jean Lauxerois, L'Utopie Beaubourg, vingt ans après, Paris, Éditions de la Bibliothèque publique d'information / Centre Pompidou, 1996
  • Marie Leroy, Le Phénomène Beaubourg, Paris, Syros, 1977
  • Claude Mollard, L'Enjeu du Centre Georges Pompidou, Paris, Union générale d'éditions, Coll. 10/18, 1976
  • Bernadette Dufrêne, Centre Pompidou: trente ans d'histoire, Editions du Centre Pompidou, Paris, 2007

Жорж Помпіду і культура

  • Jean-Claude Groshens et Jean-François Sirinelli (dir.), Culture et action chez Georges Pompidou, Paris, Presses universitaires de France, coll. Politique d'aujourd'hui, 2000 (ISBN 2-13-050908-8)
  • Georges Pompidou, homme de culture, Paris, Éditions du Centre Georges-Pompidou, 1995 (ISBN 2-85850-817-8)
  • Georges Pompidou et la modernité, Paris, Éditions du jeu de Paume et éditions du Centre Pompidou, 1999 (ISBN 2-84426-018-7)

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.