Центр безпеки комунікацій

Центр безпеки комунікацій (англ. Communications Security Establishment Canada, CSEC або CSE, фр. Centre de la sécurité des télécommunications Canada, CSTC або CST) — спецслужба Канади, підрозділ Міністерства національної оборони, яка відповідає за зовнішню радіоелектронну розвідку, захист урядових електронних інформаційних і комунікаційних мереж і криптографію[1]. Штаб-квартира розташована в Оттаві, й займає кілька будівель, включаючи Edward Drake Building і сусіднє з ним Sir Leonard Tilley Building.

Центр безпеки комунікацій
Communications Security Establishment Canada
Штаб-квартира CSEC в Оттаві

Штаб-квартира CSEC в Оттаві
Країна:  Канада
Дата заснування: 1946
Юрисдикція: Міністр національної оборони Канади
Штаб-квартира: Оттава, Канада
Бюджет: $350 млн.
Чисельність: 1900 (приблизно)
Керівництво
Джон Форстер
Сайт
cse-cst.gc.ca

У зв'язку з швидким зростанням чисельності персоналу спецслужби після терактів 11 вересня 2001 року в 2011 році почалося будівництва нового корпусу штаб-квартири CSEC площею 72 000 м² і вартістю 880 млн. канадських доларів. Нова будівля будується на південно-сході Оттави, безпосередньо на захід від будівлі штаб-квартири Служби безпеки і розвідки.

Історія

В червні 1941 року в якості філіалу Національної дослідницької ради Канади був створений так званий Дослідницький відділ (англ. Examination Unit) — громадянська служба радіоперехвату, першочерговим завданням якої був перехват комунікацій уряду Віші і нацистської Німеччини. Головний пункт перехоплення Відділу розташувався в Отаві, неподалік від резиденції прем'єр-міністра. Крім того, в радіоперехваті була задіяна станція Королівського канадського корпусу радіорозвідки в Отаві, і база канадських військових сил Лейтрим, розташована на південь від Отави — найстаріша станція радіоелектронної розвідки Канади. Після вступу Японії в Другу світову війну в коло задач відділу було включено перехват і дешифрування японських комунікацій. Чисельність персоналу Відділу, за оцінками, складала 45 чоловік.

Після закінчення Другої світової війни, у вересні 1945 року президент США Гаррі Трумен заявив, що дуже важливо, щоб операції радіоелектронної розвідки (Канада) продовжувалися і в мирний час. В зв'язку з цим дослідницький відділ в 1946 році перейменований в Комунікаційну групу (англ. Communications Branch), з цього моменту відстежується офіційна історія CSEC[2]. У 1946 року чисельність персоналу Групи зв'язку була доведена до 75 співробітників.

Сам факт існування організації і зібрана їй інформація залишалися в секреті протягом 38 років, поки в 1974 році CBC у своїй телепрограмі The Fifth Estate не зробила існування спецслужби надбанням гласності, і в результаті запиту Палати громад Канади Уряд Канади визнав факт існування організації[3]. У 1975 році CSEC була підпорядкована Міністерству національної оборони Канади. У період холодної війни CSEC постійно вело збір даних про збройні сили Радянського Союзу. Крім цього, CSEC є основним оператором радіоелектронної розвідки Канади і національним криптографічним агентством, а також надає уряду Канади послуги в сфері інформаційна безпека захисту інформації і інформаційних інфраструктур.

На початку 2008 року відповідно до федеральної програми ідентичності уряду Канади, яка вимагає, щоб всі федеральні відомства країни мали в своїй назві слово «Канада»[4], Центр безпеки комунікацій отримав назву Центр безпеки комунікацій Канади (англ. Communications Security Establishment Canada, фр. Centre de la sécurité des télécommunications Canada, CSTC).

Завдання

CSEC займає унікальне місце в канадському розвідувальному співтоваристві, веде роботу в сфері шифрування і злому шифрів (криптоаналізу), забезпечує інформаційну безпеку структур уряду Канади й здійснює радіоелектронну розвідку. Також забезпечує технічну й оперативну допомогу Королівській канадській кінній поліції і іншим федеральним правоохоронним органам та силовим структурам, в тому числі Канадській береговій охороніі й Канадській адміністрації безпеки повітряного транспорту.

Радіоелектронна розвідка

CSEC здійснює радіоелектронну розвідку відповідно до вимог канадського уряду. База канадських Збройних Сил Лейтрім — головний пункт радіоелектронної розвідки в південній частині Оттави, спеціалізується на перехопленні електронних повідомлень, що направляються до дипломатичних представництв в Оттаві з них. Інші станції радіоелектронної розвідки — база канадських Збройних Сил Гандер в Ньюфаундленді, база канадських Збройних Сил Массет, Британська Колумбія (в режимі дистанційного керування від бази Лейтрім) і база канадських Збройних Сил Алерт в Нунавуті.

У сфері радіоелектронної розвідки CSEC співпрацює з аналогічними службами США, Великої Британії, Австралії і Нової Зеландії (так звані «П'ять очей»). Під час холодної війни основний інтерес CSEC представляла інфраструктура й військові операції Радянського Союзу. Після розпаду СРСР уряд Канади у веденні радіоелектронної розвідки приділяє увагу широкому спектру політичних, оборонних питань, проблемам міжнародної безпеки, включаючи боротьбу з тероризмом.

Устаткування для злому кодів

Можливості по злому кодів у CSEC істотно скоротилися в 1960-і -1970-і роки, але з придбанням модифікованого суперкомп'ютера Cray X-MP/11, встановленого в штаб-квартирі спецслужби в березні 1985 року, і прийому в штат команди криптоаналітиків, значно зросли. На початку 1990-х CSEC придбав суперкомп'ютер FPS-522 EA за $ 1,6 млн. Цьому комп'ютеру був зроблений апгрейт до Cray S-MP superserver, після того як Cray придбав систему з плаваючою точкою в грудні 1991 року й використовував операційну систему Folklore, що поставляється АНБ США.[5]. Всі ці комп'ютери в даний час не використовуються в CSEC. Про комп'ютери, які використовуються в спецслужбі в даний час, достовірних даних немає. Висловлювалися припущення, що CSEC може використовувати деякі моделі з лінійки, що включає Cray SX-6 (початок 2000-х), Cray X1 (2003, розробка, частково фінансується АНБ), Cray XD1 (2004), Cray XT3, Cray XT4 (2006), Cray XMT (2006) і Cray CX1 (2008).

IT-безпека

Програма інфобезпеки CSEC (раніше відома як «захист комунікацій» (англ. ommunications security)) виросла з необхідності захисту конфіденційної інформації різних урядових установ, зокрема, Міністерства закордонних справ і міжнародної торгівлі, канадської прикордонної служби та Королівської канадської кінної поліції.

Програма інфобезпеки CSEC високо оцінена в міжнародному масштабі. CSEC також веде науково-дослідну діяльність в областях, пов'язаних з безпекою комунікацій.

Ешелон

З 1948 Канада приєдналася до договору UKUS SIGINT і є, поряд з АНБ США, Центром урядового зв'язку Великої Британії, Управлінням радіотехнічної оборони Австралії і Службою безпеки урядових комунікацій Нової Зеландії, оператором глобальної системи радіоелектронної розвідки Ешелон. Можливості системи Ешелон включають в себе контроль світових електронних комунікацій (телефон, факс і інтернет-трафік). Перехоплені дані, або «словники», зводяться в єдину базу даних за допомогою масиву потужних комп'ютерів, відомого як «Платформа»[6].

Скандали

Колишній співробітник CSEC Майк Фрост в 1994 році видав книгу Spyworld, в якій стверджував, що його відомство вело стеження за Маргарет Трюдо, дружиною прем'єр-міністра Канади П'єра Трюдо, щоб дізнатися, чи курить вона марихуану, а також за двома колишніми міністрами кабінету Маргарет Тетчер в Лондоні від імені спецслужб Великої Британії[7].

У 1996 році в ЗМІ з'явилися повідомлення, що CSEC відстежувало всі комунікації між штаб-квартирою міністерства оборони Канади і Сомалі з приводу вбивства Ароні Шідане, й мало місце приховування запиту Сомалі за фактом вбивства двох беззбройних сомалійців канадськими солдатами[8].

У 2006 році монреальска телекомпанія CFCF-DT в програмі On Your Side показала документальний фільм в трьох частинах про CSEC, назвавши його «найтаємнішим шпигунським агентством Канади» і зазначивши, що це надсекретне агентство стало надзвичайно потужним, провідним моніторингом телефонних дзвінків, електронної пошти, Інтернет-чатів, радіо-, мікрохвильових і супутникових передач[9].

У 2007 році колишній віце-губернатор провінції Онтаріо Джеймс Бартлеман заявив у відповідь на запит компанії Air India від 3 травня, що він бачив перехоплене CSEC попередження про теракт 23 червня 1985 з Boeing 747 до його скоєння. Після цього двоє колишніх співробітників CSEC заявили, що ніяких повідомлень про підготовлюваний теракт в CSEC не надходило[10].

Комісари

19 червня 1996 року було створено Управління Комісарів з питань безпеки зв'язку (OCSEC) для розгляду діяльності КПС щодо дотримання чинного законодавства, прийняття та розслідування скарг щодо законності діяльності агентства та виконання спеціальних обов'язків у рамках «Закону про захист суспільних інтересів» Закон про захист інформації[11]. Один раз на рік Комісар подає через Міністра національної оборони публічний звіт про свою діяльність та висновки до парламенту.

Станом на 2013 рік було шість комісарів:

  • почесний Клод Біссон, (1996—2003)
  • Високоповажні Aнтоніо Ламер, (2003—2006)
  • Почесний Чарльз Гонтьє, (2006—2009)
  • почесний Петро Корі, (2009—2010)
  • Достойний Роберт Декарі (2010—2013 рр.)
  • Почесний Жан-П'єр Плаф, призначений 9 жовтня 2013 року[12]
Штаб-квартира Служби безпеки зв'язку (CSE, раніше CSEC) в Оттаві, Канада

Нові можливості

З швидким розширенням кількості персоналу ЦБК з часу нападу 11 вересня в США, ЦБК побудував нові об'єкти, що обійшлись в 1,2 млрд доларів США[13], площею 72 000 кв. м. Приміщення було побудовано в східній частині Оттави, відразу на захід від будівлі штабу для Служби розвідки Канади. Будівництво розпочалося на початку 2011 року й було завершено в 2015 році. Плани вказують на те, що між двома закладами є надійний професійний зв'язок, що дозволяє обмін кадрів[14].

Дані зв'язку

У справах канадського сенату Постійний комітет з питань національної безпеки і оборони сенату Канади, голова ЦБК Джон Адамс зазначив, що ЦБК збирає дані зв'язку, коли він заявляє, щоб законодавство не є досконалим щодо перехоплення інформації[15].

Примітки
  1. http://www.cse-cst.gc.ca/home-accueil/what-que/index-eng.html Архівовано 31 травня 2013 у Wayback Machine. What we do
  2. THE COMMUNICATIONS SECURITY ESTABLISHMENT — CANADA'S MOST SECRET INTELLIGENCE AGENCY
  3. Information Kit. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 16 квітня 2018.
  4. [http: //www.tbs-sct.gc.ca/fip-pcim/ Federal Identity Program]
  5. Lux Ex Umbra: June 2008
  6. Rudner, Martin. (2007). «Canada's Communications Security Establishment, Signals Intelligence and Counter-Terrorism». Intelligence and National Security: 22 (4) pp. 473—490
  7. Morris, Nomi (1996). «Inside Canada's most secret agency.» Maclean's: 109 (36) pp. 32-35
  8. Desbarats, Peter. «Somalia cover-up: A commissioner's journal», 1997
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 12 травня 2019.
  10. Communications Security Establishmen
  11. OCSEC Mandate Архівовано 2010-03-24 у Wayback Machine.
  12. News Release - New Commissioner of the Communications Security Establishment Canada Appointed. 9 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
  13. http://www.cbc.ca/news/politics/inside-canada-s-top-secret-billion-dollar-spy-palace-1.1930322
  14. Defence Industry Daily, DID " Logistics & Support " Bases & Infrastructure " Canada's CSE SIGINT Agency Building New Facilities, 10 jun 2009
  15. Issue 15 — Evidence Proceedings of the Standing Senate Committee on National Security and Defence April 30, 2007

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.