Церква Святої Покрови (Бронники)

Церква Святої Покрови
Церква Святої Покрови
50.70805° пн. ш. 26.09922° сх. д. / 50.70805; 26.09922
Тип споруди християнська церква
Сучасний статус Пам'ятка архітектури місцевого значення
Розташування  Україна, с. Бронники_(Рівненський_район), Рівненська область
Кінець будівництва 1928 р.
Належність УПЦ
Стан діючий
Адреса с. Бронники, Рівненська область, Україна, 35330
Церква Святої Покрови (Бронники) (Україна)

Історія та архітектура
Краєвид на церкву

Церква Святої Покрови в с. Бронники зведена у 1928 р. за ініціативою о. Стефана Квятковьского (1890-1980). У 2016 р. надано статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Побудована за проектом 1923 р. визначного українського архітектора С.Тимошенка.

Свято-Покровська церква в с. Бронники

Запроектована як взірцева для проектування і будівництва православних храмів на території Волині у міжвоєнний період. Зведена на місці храму 1754 р., який був розібраний у зв’язку з ветхістю. Західніше, неподалік від нього у 1878 р. була споруджена дзвіниця. Існуючий сьогодні храм – тризрубна будівля, вздовж головної осі якої послідовно розташовуються приміщення притвору із дзвіницею над ним, бабинець, нава та вівтар з полігональною в плані апсидою. Кожний з елементів, крім дзвіниці, в плані наближений до квадрату. Пластику форм і мальовничість силуету будівлі створюють три високі восьмерикові верхи з нахиленими досередини стінами підбанників. Бані гранчасті з легким розширенням донизу. Кожну з них, як і дзвіницю, вінчає дзвоноподібна маківка. Центральний верх триярусний, бічні – двоярусні. Загалом характер завершення церкви свідчить про впливи українського бароко ХVIII ст., а також народного церковного зодчества Придніпров’я і Лівобережжя. Суттєву роль у формуванні архітектурного образу відіграють вікна різної форми та пропорцій, що підкреслюють динаміку об’єму. Архітектурне вирішення двоярусної дзвіниці дещо відрізняється від стилістики храму в цілому у зв’язку з відхиленнями від проекту в процесі будівництва. У результаті, її верхній четверик вирішений традиційно – з арочними прорізами, що закриваються глухими ставнями. Дзвіниця накрита пірамідальним дахом. Церква є унікальним втіленням уявлень І-ї третини ХХ ст. про універсальний образ українського національного храму.[1][2]

У 2016 р. ГО "Інститут українського модернізму" відзначила настоятеля церкви протоієрея Бориса Вакуліна за збереження архітектурної автентичності храму.[3]

Література
  1. Переверзев Н.В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Издание Волынского Владимиро-Васильевского Братства. – Житомир, 1914. – С. 335
  2. Михайлишин О.Л. Архітектура і містобудування Західної Волині 1921-1939 років: Монографія / О.Л. Михайлишин. – Рівне: Дятлик М, 2013. – С. 245-247, 253..
  3. ГО "Інститут українського модернізму".

Див.також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.