Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Конюхи)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — парафія і храм греко-католицької громади Козівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Конюхи Тернопільського району Тернопільської області.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія церкви

У селі є дві греко-католицькі церкви. Решту жителів належать до парафії, котра знаходиться в іншій частині села, яку називають «Кут», де є храм Зіслання Святого Духа.

Згідно з дослідженнями теперішнього адміністратора парафії о. Василя Вуйціка, церкву Успіння Пресвятої Богородиці збудували у 1770 році парафіяни. З цього можна зробити висновок, що від початку свого існування парафія Успіння Пресвятої Богородиці була греко-католицькою. До 1784 року в селі було два парохи, потім — один.

6 червня 1897 року з візитацією побував Галицький митрополит Сильвестр Сембратович.

У 1946—1989 роках парафія належала до РПЦ. Тут служив парох о. Євген Мушинський, який у 1991 році перейшов до Греко-католицької церкви, перевівши в її лоно і парафію.

При парафії діє: братство Матері Божої Неустанної Помочі, спільноти «Матері в молитві» та «Жива вервиця», Вівтарна і Марійська дружини. У 2011—2012 роках за кошти парафіян зроблено капітальний ремонт церкви.

У селі є кілька хрестів парафіяльного значення, три каплички, біля яких часто відбуваються богослужіння.

Парафія із нерухомого майна має новий та старий парафіяльні будинки.

Парохи

  • о. Григорій Кулькевич (з 1756),
  • о. Григорій Масломацький (1770—1778),
  • о. Василь Посєвський (1778—1784),
  • о. Василь Кропельницький (1784—1826),
  • о. Іван Левицький (1827—1850),
  • о. Денис Рудницький (1850—1852),
  • о. Микола Їжак (1852—1876),
  • о. Юліан Серончковський,
  • о. Михайло Боднар,
  • о. Юліан Онишкевич (вересень 1877—1901),
  • о. Ксенофонт Сосенко (у присутності Галицького митрополита Андрея Щептицького він склав присягу як парох с. Конюхи, 1901—1940),
  • о. Іван Мацієвич (2 квітня 1941—?),
  • о. Володимир Стебелецький (14 червня 1941—?),
  • о. Іван Мацієвич (22 вересня 1941—1946, також підпільно),
  • о. Євген Мушинський (листопад 1989—травень 2010),
  • о. Борис Новосад (з червня 2010).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.