Церква блаженних новомучеників українського народу (Зборів)

Церква блаженних новомучеників українського народу — парафія і храм греко-католицької громади Зборівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в місті Зборів Тернопільського району Тернопільської області.

Церква блаженних новомучеників українського народу

Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія церкви

Храм споруджено на фундаменті римо-католицького костьолу, збудованого у 1730—1750 роках на оборонних валах міста, де проходила Зборівська битва.

Під час Другої світової війни згорів дах костьолу, було зруйновано дзвіницю.

У 1943 році німецька окупаційна влада вирішила вивезти церковні дзвони, проте четверо зборівчан їх сховали. А навесні 2006 року під час ексгумації німецьких військових поховань ківш трактора натрапив на дзвони, датовані 1928 роком. Вони добре збереглися і сьогодні скликають парафіян Зборова до храму.

Наприкінці 1950-х років костьол за рішенням влади упродовж півстоліття використовували під складське двоповерхове приміщення райспожив-спілки. Камінь з костьолу використали для будівництва кафе та магазину.

На початку 1990-х років з благословення єпископа Михаїла Колтуна розпочали реконструкцію і добудову святині за проєктом архітектора Володимира Водоп’яна. Відповідальність за це було покладено на о. вікарія Василя Івасюка та о. Михайла Пошву, але через реорганізацію Зборівської єпархії роботи були призупинені. Нове життя храм отримав у жовтні 2002 року з приходом на парафію о. Олега-Тадея Ноги. Церква отримала назву Блаженних Новомучеників українського народу, проголошених Святішим Отцем Іваном Павлом II під час візиту до України 27 червня 2001 року. Перша відправа у реконструйованому храмі відбулася 25 грудня 2002 року за участю та з благословення владики Михаїла Сабриги.

У власності парафії є проборство та господарські приміщення, триває будівництво катехитичного будинку. На території парафії є місійний хрест та фігура на честь проголошення незалежності України.

В основі інтер'єру храму — роботи коваля Михайла Зарицького, майстра ковальського цеху «Гефест» м. Івано-Франківськ. Основа іконостасу у храмі мурована, виготовлена місцевими майстрами за проектом о. Тадея.

Першим жертводавцем у відновленні святині був тернополянин Володимир Шинке. Сьогодні роботи здійснюють за пожертви місцевих парафіян.

У храмі зберігаються мощі блаженного священномученика Миколая Чарнецького, преподобномучениць Лаврентії та Олімпії. Виконавцем розписів храму, які тривали з 2003 до 2008 року, є Володимир Купецький з Тернополя.

Храм, який є власністю парафії, внесено до реєстру національного культурного надбання у Тернопільській області як пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 1912М).

Архиєпископ Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк здійснив візитацію парафії та освячення храму, іконостасу, престолу 10 червня 2012 року, дзвіницю освятив 2 грудня 2012 року.

З ініціативи о. Олега-Тадея Ноги на парафії від початку заснування діє Вівтарна дружина, церковне братство, братство Матері Божої Неустанної Помочі (з 2003), Марійська дружина (з 2004). Сьому річницю святкувала спільнота «Матері в молитві».

Парохи

  • о. Олег-Тадей Нога (з жовтня 2002).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.