Церковний суд

Церковний суд — орган здійснення правосуддя у справах, що належать до відання церкви (релігійної організації), а також процесуальна діяльність такого органу[1]. Церковний суд є важливим елементом церковної організації. Значною є роль церковного суду в релігійних правових системах (наприклад, суду шаріату в мусульманському праві). Обсяг юрисдикції церковного суду змінювався в процесі історичного розвитку суспільства і багато в чому залежав (і залежить зараз) від взаємовідносин церкви зі світською владою конкретної держави.

Церковні суди вирішували суперечки всередині церковних інституцій, а на соціальному рівні виконували функції сучасних цивільних, кримінальних та адміністративних судів, особливо там, де світської юрисдикції не існувало або фактично не могло діяти.

У середні віки папи встановили особливий вид церковних судів, безпосередньо їм підпорядкованих. Так виникли трибунали інквізиції. Церковні суди в середні віки мали дуже широку юрисдикцію.

За прикладом церковних інституцій у Європі розвивалася світська судова система під державною владою. Внаслідок цього юрисдикція церковних судів була значно обмежена. Запровадження принципу відокремлення церкви від держави звузило сферу дії церковного права до внутрішніх суперечок у релігійній установі. Виконання рішень церковних судів значно обмежувалося санкціями, які могла застосовуватися церквою (відлучення, позбавлення церковних посад і титулів тощо). У ХХ столітті була проведена реформа канонічного права, яка сформувала сучасні принципи функціонування церковних судів.

Католицькі церковні суди

Найнижчою інстанцією церковних судів є єпископські суди, пов’язані з даною єпархією чи єпархією у православних церквах. Церква не визнає принципу поділу влади, тому єпископ є верховним суддею, який виконує як виконавчу, так і законодавчу функції. Єпископ покладає свої повноваження на судового вікарія, хоча він може вирішувати конкретні питання сам. Судді, які вирішують справи в церковних судах, повинні продемонструвати знання канонічного права, підтверджене відповідними дипломами церковних університетів.

Єпископ призначає захисника справедливості для розгляду справи в духовному суді, який представляє єпархію так само, як прокурор, який діє від імені держави. Позивач у судовому розгляді може призначити адвоката, який виступає від його імені.

Деякі справи не можуть розглядатися єпархіальними судами:

  • справи проти єпархії або єпископа,
  • суперечки всередині релігійних орденів.

Церковні апеляційні суди мають у своїй юрисдикції церковну митрополію і встановлюються митрополитом. Апеляційні скарги єпархіальних судів розглядаються в митрополії, що відповідає кожній єпархії. Якщо справа стосується архієпархії, вона передається до апеляційного суду іншої митрополії, щоб той же суд не розглядав апеляцію на своє рішення.

Рішення столичних судів можуть бути оскаржені до Римської роти, яка виконує функції суду. Якщо апеляційний суд залишить у силі рішення єпархіального суду, оскарження до Римської роти неможливе. У випадках, вирішених Папою, оскарження не передбачається.

Англіканські церковні суди

В Англіканській церкві церковні суди організовані аналогічно католицьким судам. Главою англіканської церкви є король Великої Британії, який здійснює титульний нагляд за церковними судами. Їхня юрисдикція охоплює дисциплінарні питання всередині церкви та догматичні суперечки.

Юрисдикція окремих церковних судів поділяється територіально і залежить від характеру справи. На найнижчому рівні питання, що не стосуються віровчення, вирішує Архідияконський суд, який встановлює місцевого архідиякона. Наступна інстанція — архієрейський суд. У Кентерберійській архієпархії його називають Комісарським судом, очолюваним генеральним комісаром. Єпископським судом в інших єпархіях є Консисторський суд, який збирається під головуванням канцлера.

Примітки

  1. Волощенко О. М., Усенко І. Б. Суд церковний // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 5: П — С. — К., 2003. — С. 690.

Література

Довідково-енциклопедична література

  • Волощенко О. М., Усенко І. Б. Суд церковний // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 5: П — С. — К., 2003. — С. 690.

Дисертації та автореферати дисертацій

  • Гаранова Е. П. Церковное право в правовой системе российского общества (Общетеоретический и исторический аспекты): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. — Кострома, 2004 – 241 c.
  • Гаращенко А. Ю. Юрисдикция и устройство церковных судов в допетровский период российской истории. Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – Волгоград, 2006. – 181 с.
  • Левчук М. В. Церковний суд у Київській Русі (історико-правове дослідження): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. — К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. - 207 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.