Цигани в США

Чисельність осіб циганського походження в Сполучених Штатах Америки, за розрахунками, складає близько 1 мільйона осіб. Попри те, що циганське населення значним чином піддалося асиміляції в американське суспільство, найбільша їх концентрація існує в штаті Орегон, та дещо менша — в штатах Мен, Вашингтон, Нью-Джерсі, Юта та Західна Вірджинія; окрім того, циганські громади існують в великих містах.[1]

Romani people in the United States
Roma Americans
Romani Americans
American Gypsies
Кількість за оцінками, 1 млн.[1]

Ставлення американців

Цигани, які своєю зовнішністю, походженням та звичаями помітно відрізнялися від інших європейців, почали оселятися в Америці в середині 19 століття, рятуючись від переслідувань в Європі. Більша частина американців не мала та не має зараз уяви про культурно-історичні упередження щодо циган з боку європейців. Тому, попри те, що сучасні американські цигани пам'ятають про попередні переслідування,[2] вони не мають досвіду такої дискримінації, як в Європі. Внаслідок цього соціальні та економічні позиції циган в Сполучених Штатах значно кращі, аніж в Європі; багато з них ведуть успішний сімейний бізнес та інтегруються в суспільство без помітних меж поміж ними та іншими групами.[1]

Внаслідок невеликої чисельності циган в США та відсутності культурно-історичного досвіду їхньої наявності, як в Європі, багато американців не мають уяви про циган як про окремий народ, та сприймають термін «gypsies» (відомий з літератури та кінофільмів) скоріше як рід діяльності, як культурно-історичну спадщину.[1] У зв'язку з тим, що їхній етнонім нічого не означає для оточення, цигани зазвичай не відзначають себе як цигани серед нециганів; вони ідентифікують себе через громадянство, а не походження. Перепис населення США не відокремлює циган як групу, оскільки це не є ні національністю, ні релігією.[1]

Історія

Поширення осіб циганського походження згідно з переписом 2000 р.

Найбільша хвиля циганських іммігрантів прибула до США після їхнього звільнення з рабства в Румунії 1864 р. Після цього темпи циганської імміграції не зменшувалися, ба навіть збільшилися після східноєвропейських революцій 1989 р.[1]

Романічал, перша чисельна група циган у Сполучених Штатах, прибула з Британських островів близько 1850 р. Східноєвропейські цигани, від яких походить більшість сучасного циганського населення США сьогодні, почали іммігрувати у другій половині 19 століття, приводом для чого стало скасування рабства в Румунії, а потім із інших часток Центральної та Східної Європи.

Ця хвиля імміграції включала групи, що розмовляли різними діалектами циганської мови: котлярі, мачвая, ловарі, чурарі, бояши (лударі) з Румунії та башалде зі Словаччини.[3]

Циганська імміграція значно зменшилася під час перебування східноєвропейських країн в прорадянському блоці, але знов зросла після падіння комуністичних режимів з 1990-х рр.

Групи

  • бояши (лударі): походженням з Балканів, Угорщини та Банату, також відомі як рударі або баняши, ця субкультура прибула наприкінці 19 та на початку 20 століття.[4]
  • угорсько-словацькі цигани: походженням з півночі колишнього Угорського королівства у складі Австро-Угорщини, ця група оселилась головним чином в індустріальних містах на півночі Сполучених Штатів на початку 20 ст. Серед них були такі групи, як олахі, ромунгре та башалде. Вони відзначалися музичними традиціями, виконували музику в кафе, нічних клубах та ресторанах, завдяки чому розповсюдили в штатах стиль «циганський джаз». Їхнє домінування в шоу-бізнесі зробило угорсько-словацьких циган найзначнішою з циганських груп, що прибули до Америки на початку століття, та сформували сучасний американський уяв про те, якими мають бути цигани.[4] В 1990 р. набула популярності циганська панк-музика («en:Gypsy punk»).

Масова культура

Примітки

Література

  • Albert Thomas Sinclair (1917). У George Fraser Black. American Gypsies. Contributor New York Public Library. New York Public Library. Процитовано 24 квітня 2014.
  • Albert Thomas Sinclair (1915). У George Fraser Black. An American-Romani Vocabulary. Contributor New York Public Library (вид. reprint). New York public library. Процитовано 24 квітня 2014.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.