Циклокоптер

Циклокоптер або циклоліт[1] — це літальний апарат, в якому для створення тяги й підіймальної сили використовуються обертові ротори. Така схема має ті ж плюси, що й вертоліт: можливість вертикального підйому, зависання в повітрі, але й схожі мінуси. Разом з тим, при однакових габаритах і злітній масі для циклольота необхідна істотно менша потужність електродвигунів[1], що дозволяє збільшити, наприклад, тривалість польоту. Серед переваг літальних апаратів з циклічними двигунами, у порівнянні з іншою технікою вертикального підйому і посадки слід вказати[1] : зліт і посадку з непідготовлених похилих поверхонь (кут нахилу поверхні до 30), високу маневреність, закриті периферійним захистом безпечні рушії і більш низький рівень шуму. Ці якості особливо важливі при польотах в умовах щільної міської забудови[1].

«Циклон-2020»
Схематичне уявлення циклоптерa.

Принцип дії
Анімація руху циклоїдного пропелера з механічним управлінням кутом атаки.

Циклокоптер не варто плутати з невдалими проектами літальних апаратів з циліндричними крилами, які спробували використати ефект Магнуса. Циклоїдний пропелер, який є головним елементом циклокоптера, нагадує гребне колесо, зі зміним профілем лопатей. Крок профілів (кут атаки) встановлюється або колективно за допомогою контрольного кільця з штангами до всіх лопатей, яке розташоване ексцентрично відносно осі ротора обертання, або ж лопаті постійно індивідуально регулюються системою управління. У польоті утворюється підйомна сила і тяга, що спрямована вперед. До того ж схема дозволяє змінювати тягу у будь-якому напрямку в площині, перпендикулярній осі ротора[2]. Диференціювання тяги між роторами (з кожного боку фюзеляжу) може бути використане для повороту літального апарата навколо своєї вертикальної осі, хоча звичайне літакове оперення, як правило, також використовується[3].

Історія

Схема циклокоптера відома з початку XX століття, однак першій політ апарату, побудованого за цією схемою, відбувся тільки на початку XXI століття.

XXI століття

Сеульський державний університет (Південна Корея), Національний університет Сінгапура, група Bosch Aerospace та ще кілька організацій успішно випробували власну модель циклокоптера у 2007 р.[4]. Відомий також нестандартний варіант циклокоптера, що має 4 ротора, розташованих у вигляді хреста[5].

В серпні 2020 р. на форумі «Армія-2020» російський Фонд перспективних досліджень представив діючий демонстратор першого в Росії циклольота «Циклон» масою 60 кг[1][6].

Див. також

Примітки
  1. Алексей Хадаев. Сибирские ученые сконструировали необычный летательный аппарат.//Российская газета. — Федеральный выпуск № 283(8337). — 15.12.2020.
  2. The Development of Aircraft using Cycloidal Propeller (англ.). 18 жовтня 2007.
  3. The Cyclogyros (англ.).
  4. Популярная механика о цикложирах
  5. Mutant Quadrotor MAV Lifts Off After a Century of Development
  6. Циклолёт. Летные испытания (Youtube)

Джерела
  • Шавров В. Б. История конструкций самолётов в СССР (до 1938 г.). - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1978. - 576 с.
  • «The Cyclogyro», Vertiflight, The American Helicopter Society, 2005, Vol. 51; No. 2, pages 16–19

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.