Цихоцький В'ячеслав Іванович
В'ячеслав Іванович Цихоцький (28 червня 1857–1907, Тіфліс) — київський поліцмейстр (1898—1906). Генерал-майор (1906).
В'ячеслав Іванович Цихоцький | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Народження | 28 червня 1857 | ||||
Смерть |
1907 Тифліс | ||||
Країна | Російська імперія | ||||
Роки служби | 1898-1906 | ||||
Звання | Генерал-майор | ||||
Командування | Київська поліція | ||||
Нагороди |
|
Життєпис
Народився 28 червня 1857 року православний, на 1.11.1906 р одружений, 4 дітей. Підпрапорщик гвардії (старшинство в чині з 22.05.1877), поручик (1.01.1885), штабс-капітан (30.08.1886). в період з 1886 по 1893 (ймовірно, в 1890) перейменований з штабс-капітанів гвардії в капітани, підполковник (26.02.1893), полковник (2.04.1898 — дані різняться в різних списках — в 1904 році 5.04.1898)
Учасник російсько-турецької війни 1877-78 р.р., поранений
Командував ротою, Дільничний пристав (19.12.1890 — 10.01.1898), Київський поліцмейстер (10.01.1898 — 21.01.1906), зарахований за армійською піхотою з 21.01.1906, Тіфліський поліцмейстер (1906—1907).
Перебуваючи на посаді Київського поліцмейстра відзначився грандіозним корупційним скандалом, коли після губернаторської перевірки виявилося, що поліцмейстер щедро використовував казенні кошти в особистих цілях. Також він не соромився знімати мзду з євреїв за видачу дозволів на проживання в Києві. Був помічений і в необгрунтовано дорогих покупках.
В 1905 році разом з деякими підлеглими брав участь в єврейських погромах і розкраданні майна київських євреїв.
Незважаючи на все це, Цихоцький і далі успішно просувався по службі. У 1907-му році йому присвоїли звання генерал-майора і перевели на службу в Тифліс.[1]
У 1908 році застрелився в робочому кабінеті в Тіфлісі.[2]
Автор праць
- Сборник обязательных постановлений и объявлений, изданных Временными Тифлисскими генерал-губернаторами для города Тифлиса и Тифлисского уезда, объявленных на военном положении с 14 декабря 1905 года / Сост. тифлис. полициймейстер полк. Цихоцкий. — Тифлис: тип. Канцелярии наместника е. и. в. на Кавказе, 1908. — 61с. ; 16 см. — Без тит. л
Нагороди та відзнаки
- Орден св. Анна 4 ступеню
- Орден св. Станіслав 3 ступеню (1878),
- Орден св. Анни 3 чступеню
- Орден св. Станіслава 2 ступеню (1879),
- Подарунки з Кабінету Його Величності (1894 і 1895), (1896)
- Румунський залізний хрест (1879),
- Гессенський хрест Філіпа Великодушного 2 класу (1884),
- Бухарская Висхідна Зірка 1 ст. (1893),
- Чорногорський князя Данила I 4 ст. (1894),
- Прусський Червоного Орла 2 ст.
- Румунський Корони командорський хрест (1895),
- Сербський Така 3 ст
- Сіамський Корони 2 ст. із зіркою (1897),
- Австрійський Франца-Йосипа 3 ст,
- Грецький Спасителя 3 ст.
- Саксен-Кобург-Гота 2 ст (1897),
- Бухарський Золота Зірка 3 ст. (1898),
- Зірки Румунії великий офіцерський хрест (1899)
Див. також
Посилання
- Корреспондент: Прислуги закона. Мздоимство полицейских превратило Киев в самый криминогенный город Российской империи — Архив
- Фотографии с нагрудными знаками Императорской Армии
- Перші революційні події на території сучасного Майдану розгорнулися ще восени 1905 року. І також з ТІТУШКАМИ.
- Списки полковников по старшинству на 1.05.1901, 1.05.1903, 1.01.1904, 1.11.1906