Цуда Сандзо

Цуда Сандзо (яп. 津田 三蔵 Цуда Сандзо:) (15 лютого 1855 — 30 вересня 1891) — поліцейський з японського міста Оцу, здійснив напад на цесаревича Миколу Олександровича (згодом Микола II) під час його візита в Японію 11 травня 1891 року.

Цуда Сандзо
яп. 津田三蔵
Народився 15 лютого 1855(1855-02-15)
Помер 30 вересня 1891(1891-09-30) (36 років)
Кусіро, Префектура Хоккайдо, Японія
Країна  Японія
Діяльність військовослужбовець, police officer

Біографія

Народився в самурайській сім'ї, яка служила князям Іга як лікарі.

У 1872 році його призвали до армії, де він брав участь у придушенні повстання самураїв 1877 року під проводом Сайго Такаморі. Участь як сержанта у придушенні цього повстання і привела його до внутрішнього конфлікту, стану «нечистої совісті», так як Сайго Такаморі був символом японського духу і самовідданості.

З 1882 року служив у поліції. Під час візиту Миколи він був поставлений охороняти вулицю, по якій повинні були пройти високі гості. Цуда замахнувся на цесаревича мечем, цілячись в голову, але в цей момент той обернувся. Микола був поранений, але залишився живий.

27 травня 1891 року Цуда Сандзо на судовому процесі був засуджений до довічного ув'язнення, яке він повинен був відбувати на острові Хоккайдо, який нерідко іменувався «японським Сибіром». Однак 30 вересня цього ж року Цуда помер у в'язниці від пневмонії. Згідно з іншою версією, він заморив себе голодом[1].

У рідному селі Цуди після інциденту заборонили називати дітей його ім'ям, а родичі Цуди стали ізгоями. Також мали місце заклики перейменувати місто Оцу, в якому стався випадок, що зганьбив країну[2].

Примітки
  • Мещеряков А. Н.. Покушение на жизнь цесаревича Николая // Российский союз боевых искусств. Додзё: журнал. — М., 2005. — № 5. — С. 56—61.
  • Уфимцев Ю. Царя признали. Но не все. Конкурент.

Література
Російською мовою
  • Накамура С. Инцидент в Оцу и японское правосудие // Японцы и русские. Из истории контактов / Общая редакция д-ра ист. наук Б. Г. Сапожникова. — М.: Прогресс, 1983. — С. 242—253. — 304 с. — 50 000 экз.
  • Подалко П. Э. Япония в судьбах россиян. Очерки истории царской дипломатии и российской диаспоры в Японии. — М.: Крафт+, 2004. — 352 с. — 1000 экз. — ISBN 5-93675-080-9.
Англійською мовою
  • Keene D. Emperor Of Japan: Meiji And His World, 1852—1912. — Columbia University Press, 2005. — P. 443—458. — 928 p. — ISBN 978-0-231-12340-2.
  • Lensen G. A. The Attempt on the Life of Nicholas II in Japan (англ.) // Russian Review. — Blackwell Publishing, 1961. — Vol. 20, no. 3. — P. 232—253.

Посилання
  1. Мещеряков А. Н.. . — № 5.
  2. Уфимцев Ю. Царя признали. Но не все. Конкурент. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 5 вересня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.