Ціанотрихіт
Ціанотрихіт (рос. цианотрихит; англ. cyanotrichite; нім. Cyanotrichit m) — водний основний сульфат міді та алюмінію.
| Ціанотрихіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1][2] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Хімічна формула | Cu₄Al₂SO₄(OH)₁₂·2H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.DE.10 |
| Dana 8 | 31.2.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Ромбічна сингонія |
| Твердість | 2 |
| Колір риси | світло-синійd |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
темно-синійd[3], волосся[3] |
 Ціанотрихіт у Вікісховищі | |
Від ціано… і грецьк. трикс — волос. (E.F.Glocker, 1839).
Синоніми: кіанотрихіт, летсоміт, намаквіліт, руда оксамитова, руда оксамитова мідна.
Опис
Хімічна формула: Cu4Al2[(OH)12|SO4]•2H2O.
Містить (%): CuO — 49,39; Al2O3 — 15,82; SO3 — 12,42; H2O — 22,37.
Сингонія ромбічна. Форми виділення: аґреґати, що нагадують оксамит, нальоти дуже дрібних голчастих і волосовидних кристалів, радіальноволокнисті та тичкуваті аґреґати, бархатисті друзи, сферичні аґреґати. Густина 2,55-2,90. Тв. 1-2. Колір небесно-голубий до лазурно-синього. Риса блідо-голуба. Блиск атласний, шовковистий. Зустрічається у мідних родовищах як вторинний мінерал. Рідкісний. Супутні мінерали: малахіт, азурит, лімоніт.
Поширення
Знахідки: мис Гарона, департамент Вар (Франція), Лавріон (Греція), Банат (Румунія), Моренсі, шт. Аризона (США), Міднорудянське (Урал, Росія), копальня Беркара (Центр. Казахстан).
Різновиди
Розрізняють:
- ціанотрихіт карбонатистий, карбонат-ціанотрихіт (різновид ціанотрихіту з ванадіїстих сланців Казахстану, який містить вуглець), вудвардит, вудуордит (метаколоїдний ціанотрихіт).
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Hey M. H. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1967. — Vol. 36, Iss. 277. — P. 131–136, 131–136. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1967.036.277.20
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ціанотрихіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ціанотрихіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.