Чадович Микола Трохимович

Микола Трохимович Чадович (біл. Мiкалай Трафімавіч Чадовiч, 29 жовтня 1948(19481029), Красна Слобода, Мінська область — пом.21 січня 2011, Мінськ[1]) — білоруський російськомовний письменник-фантаст, автор детективів та перекладач. Усі свої художні твори він написав у співавторстві з Юрієм Брайдером.

Микола Трохимович Чадович
біл. Мiкалай Трафімавіч Чадовiч
Ім'я при народженні Мiкалай Трафімавіч Чадовiч
Псевдо Н. Краснослободський
Народився 29 жовтня 1948(1948-10-29)
Красна Слобода
Помер 21 січня 2011(2011-01-21) (62 роки)
Мінськ
Громадянство  СРСР
 Білорусь
Національність білорус
Діяльність прозаїк, перекладач
Alma mater Q93338432? (1968) і Московський технічний університет зв'язку й інформатикиd (1979)
Мова творів російська
Роки активності 1983–2007
Напрямок проза
Жанр фантастична повість, роман, оповідання, детективна повість
Magnum opus Цикл «Стежка»
Премії «Зоряний міст» (2000, 2003, 2008), «Мандрівник» (1999, 2003), «Зіланткон» (2007)
Сайт: lib.udm.ru/lib/RUFANT/BRIDER/

Біографія

Микола Чадович народився у селищі Красна Слобода Мінської області. Після закінчення школи він вступив до Мінського технікуму зв'язку[2], під час навчання в якому, у 1964 році, він познайомився з Юрієм Брайдером.[3][4] Після завершення навчання в технікумі Чадович працював бригадиром у тролейбусному депо, а також заочно закінчив Московський інститут зв'язку.[1] У кінці 70-х років ХХ століття Микола Чадович відновив знайомство з Юрієм Брайдером. Оскільки під час навчання в технікумі Брайдер полюбляв займатися літературною творчістю, то Чадович переконав його почати писати літературні твори у співавторстві.[3] Одночасно Юрій Брайдер та Микола Чадович були членами мінського клубу шанувальників фантастики «Люстэрка часу».[3] Першою спільною публікацією Брайдера і Чадовича стало оповідання «Порушник», опубліковане в мінській газеті «Знамя юности».[2] Творчість початкуючих письменників помітив відомий на той час білоруський радянський письменник Володимир Шитик, який порекомендував обом співавторам взяти участь у семінарі для молодих письменників-фантастів у Малєєвці.[3] Пізніше він разом із Брайдером, іноді самостійно, брав участь у семінарах Всесоюзного творчого об'єднання молодих письменників-фантастів при видавництві «Молода гвардія» у Малєєвці та Дубултах.[2] З 1990 до 1998 року Микола Чадович працював редактором у мінському книжковому видавництві «Ерідан».[1] Паралельно із створенням нових літературних творів Чадович займався перекладацькою діяльністю, переважно під псевдонімом Н. Краснослободський.[5]

У останні роки свого життя письменник важко хворів. Помер Микола Чадович 21 січня 2011 року в Мінську.[6][2]

Літературна творчість

У кінці 70-х років ХХ стоіття Микола Чадович зробив пропозицію своєму одногрупнику по технікуму Юрію Брайдеру, який під час навчання в технікумі полюбляв займатися літературною творчістю, почати писати літературні твори у співавторстві.[3] Перша публікація — оповідання «Порушник», опубліковане в мінській газеті «Знамя юности» в 1983 році.[2] Зі слів дружини Юрія Брайдера, саме він був автором тексту всіх спільних творів обох письменників, а Чадович переважно займався просуванням творів у видавництвах[3], хоча інші особи наводять зовсім протилежні думки щодо авторства творів. Більшість творів авторів надруковані в московському видавництві «ЭКСМО» російською мовою[7], переважно завдяки приятельським відносинам із головним редактором видавництва Леонідом Шкуровичем.[3] Початково фантастичні твори авторів переважно написані у стилі гумористичної та сатиричної фантастики, навіть з елементами абсурду. Пізніше письменники розпочали писати серії романів, ближчих до твердої наукової фантастики, проте в них можна побачити елементи героїчної фентезі, а пізніше також і фантастичного детективу. Найвідомішим циклом творів письменників є цикл «Стежка» про подорожі в паралельних світах, інший цикл «Особливий відділ», який написаний у жанрі фантастичного детективу, залишився незавершеним через передчасну смерть Брайдера. Після смерті Юрія Брайдера Микола Чадович також практично припинив літературну діяльність.

В останні роки життя спостерігався деякий конфлікт у відносинах Брайдера і Чадовича, спричинений розбіжностями у їх характерах, що побіжно підтверджував у інтерв'ю і Брайдер.[3][4]

Окрім створення нових творів Микола Чадович займався перекладацькою діяльністю, переважно під псевдонімом Н. Краснослободський. У його доробку переклади російською мовою фентезійних творів Андре Нортон, а також детективів Джеймса Гедлі Чейза, Картера Брауна та Ерла Стенлі Ґарднера.[5] Частина перекладів видана і під справжнім іменем письменника.[8]

Переклади

Твори Юрія Брайдера і Миколи Чадовича перекладені 14 мовами.

Особисте життя

Микола Чадович був одружений та мав двох дочок.

Премії

У 1999 та 2003 році разом із Юрієм Брайдером Микола Чадович отримав премію «Мандрівник» у номінації «Меч Румати». У 2000 та 2003 роках письменники стали лауреатами премії «Зоряний міст», у 2008 році письменники оримали ще одну премію «Зоряний міст», яка стала для Юрія Брайдера посмертною. У 2007 році Юрій Брайдер і Микола Чадович стали лауреатами премії «Зіланткон».

Бібліографія (у співавторстві з Юрієм Брайдером)

Збірки

  • 1989 — Личный контакт
  • 1989 — Поселок на краю Галактики
  • 1991 — Ад на Венере
  • 1992 — Патруль из мезозоя
  • 1994 — Телепатическое ружье
  • 1994 — Евангелие от Тимофея
  • 1996 — Клинки максаров
  • 1996 — Бастионы Дита

Романи

  • Цикл «Тропа»:
    • 1991 — Евангелие от Тимофея
    • 1994 — Клинки максаров
    • 1996 — Бастионы Дита
    • Цикл в циклі «Миры под лезвием секиры»:
      • 1997 — Миры под лезвием секиры
      • 1998 — Между плахой и секирой
      • 1999 — Щепки плахи, осколки секиры
    • 2000 — Губитель максаров
    • 2004 — Первые шаги по Тропе: Злой Котел
    • 2004 — Хозяева Острога
  • 2000 — Дисбат
  • 2001 — Жизнь Кости Жмуркина, или Гений злонравной любви
  • 2001 — Гражданин Преисподней
  • Трилогія про Олега Намьоткіна «Охота на Минотавра»:
    • 2002 — Гвоздь в башке
    • 2003 — Враг за Гималаями
    • 2004 — За веру, царя и социалистическое отечество
  • Цикл «Особый отдел»:
    • 2005 — Особый отдел
    • 2005 — Особый отдел и тринадцатый опыт
    • 2006 — Особый отдел и пепел ковчега
    • 2006 — Особый отдел и око дьявола

Повісті

  • 1987 — Телепатическое ружьё
  • 1988 — Ад на Венере
  • 1991 — Каин ещё не родился
  • 1991 — Мёртвая вода
  • 1994 — Стрелы Перуна с разделяющимися боеголовками

Оповідання

  • 1983 — Нарушитель
  • 1984 — Последний день практики
  • 1984 — Экзамен
  • 1984 — Инопланетный сюрприз
  • 1984 — Каникулы на Луне
  • 1984 — День рождения отца
  • 1984 — Огненное небо
  • 1984 — Опасное лекарство
  • 1984 — Игра в прятки
  • 1985 — Лес Ксанфы
  • 1985 — Личный контакт
  • 1985 — Резидент Земли
  • 1986 — Посёлок на краю Галактики
  • 1987 — Сигнал тревоги
  • 1987 — Рукопись, затерявшаяся в архиве
  • 1988 — Против течения
  • 1989 — Администрация леса
  • 1989 — Порядок регистрации
  • 1989 — Следы рептилии
  • 1990 — Визит инспектора
  • 1990 — Фальшивомонетчик
  • 1990 — Ищейка
  • 1991 — Планета Энунда
  • 1994 — Карательная экспедиция
  • 1994 — Учебный полёт
  • 1994 — Мир по Эйнштейну
  • 1994 — История упадка и разрушения Н-ского завода
  • 1994 — Властелины Вселенной

Примітки
  1. Николай Чадович (рос.)
  2. Юрий Брайдер и Николай Чадович (рос.)
  3. Юрий Брайдер − улица, которой нет (рос.)
  4. ЮРИЙ БРАЙДЕР: «ГОРЕЧИ В ДУШЕ БОЛЬШЕ, ЧЕМ ВЕСЕЛЬЯ» (рос.)
  5. Переводы Н. Краснослободского (рос.)
  6. Умер Николай Чадович (рос.)
  7. Дзержинский затворник (рос.)
  8. Переводы Николая Чадовича (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.