Чайник-заварник
Чайник-зава́рник[1] (також чайник для заварювання чаю) — чайник для заварювання чаю. При «парній подачі» чаю на стіл ставляться дві посудини[2] — чайник для заварювання з міцним чаєм (заваркою) і ємність для окропу. В чашки наливається невелика кількість заварки, яка доливається гарячою водою. У багатьох інших культурах чаювання заварений чай розливається безпосередньо з заварного чайника.
Чайники, найімовірніше, походять від керамічних казанків для кип'ятіння води і судин з вином, які були зроблені з бронзи та інших металів, і були поширені в старокитайській цивілізації багато тисяч років тому. Найдавніший екземпляр чайника, що зберігся до наших днів, зберігається в Музеї чайних виробів у Гонконзі[3].
У конструкції чайника може бути сито для відсіювання чаїнок. Також існує чайне ситечко, що використовується як окремий предмет або підвішують на носик чайника для заварювання. Для збільшення часу охолодження вмісту чайника існує «чайна баба».
Див. також
- Стандарт заварювання ISO 3103
- Кавник
- Френч-прес
- Чайна баба
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чайник-заварник
Примітки
- Заварник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Ногина А. А. Организация обслуживания на предприятиях общественного питания: Учебное пособие для бакалавров. Челябинск, изд-во ЗАО «Библиотека А. Миллера», 2018—136 с. ISBN 978-5-931620-87-9. С. 14.
- Rousmaniere L. Collecting Teapots. — House of Collectibles, 2004. — 176 с.