Чан Тхань Тонг

Чан Тхань Тонг (12 жовтня 1240 — 3 липня 1290) — імператор Дайв'єту в 1258—1278 роках.

Чан Тхань Тонг
Народився 1240
Ханой, В'єтнам
Помер 1290
Країна  В'єтнам
Юань[1]
Діяльність поет
Знання мов в'єтнамська
Конфесія буддизм
Рід Династія Чан
Батько Чан Тхай Тонг[1]
Мати Empress Thuan Thiend
Брати, сестри Tran Quang Khaid
У шлюбі з Thiên Cảm Hoàng hậud
Діти Чан Нян Тонг[1] і Q24957857?

Життєпис

Син імператора Чан Тхай Тонга а імператриці Туан Тхієн. Народився 1240 року, отримавши ім'я Хоанг. Невдовзі був оголошений спадкоємцем трону. 1258 року батько зрікся на користь Хоанга, що став імператором як Чан Тхань Тонг. В свою чергу надав Чан Тхай Тонгу титул імператора-наставника. Протягом 12 років активно прислухався до порад батька (той був фактично співімператором), а зовнішньою політикою фактично керувавімператор-наставник.

Невдовзі номінально визнав зверхність Монгольської імперії, але не відправив туди послівчи данини. Ситуацію поліпшила боротьба за владу серед монголів, що почалася 1259 року після смерті великого кагана Мунке.

Більше займався внутрішніми справами, опікуючись збереженням та розширенням батьківських реформ в державній службі, судовій системі, впровадженні законодавства. У 1266 році провів імператорський іспит, де було обрано 50 чиновників, яким надано науковий ступінь. До імператорського двору було запрошено талановитих сановників, військовиків, вчених.

З 1272 року перебрав на себе дипломатичне листування з юаньським імператором Хубілаєм. З1275 рокупочавготувати дооборони протимонголів. Водночас відправив посольство до Хубілая з проханням відкликати даругачі, що викликало невдаволення монголів. 1277 року здійснив похід проти горців племенлао, захопивши 1 тис. полонених. Того ж року після смерті Чан Тхай Тонг стає єдиним імператором. Втім вже 1278 року передав трон синові Чан Нян Тонгу, взявши титул імператора-наставника і зберігши фактичну владу в державі.

1279 року спільно з сином відновити підготовку до війни з Юань. 1281 року відправив посланцем до Хубілая свого брата Чан Зі Ая.який перейшов на бік монголів. 1282 року Чан Тхань Тонг організуваввелику нараду щодо плану ведення майбутньої війни, призначивши 1283 року головнокомандувачем стриєчного брата Чан Хинг Дао.

Під час монгольського вторгнення 1284 року разом з сином наказав військам відступати, зберігаючи контроль надвором і почавши відволікаючи перемовини зТуганом, очільником монголів. Лише після відступу монголів у 1285 року Чан Тхань Тонг повернувся до столиці. У кампанії1287 рокувідіграв менш значну роль. Помер 1290 року.

Девізи панування
  • Тхіу Лонг (1258—1272)
  • Баофу (1273—1278)

Творчість

Був відомим поетом («Збірка Чан Тхань Тонга», письменником («Зі хау лис»), автором праць з дзен-буддизму («Реліквії континенту», «Сузір'я», «Просвітлення верби», «Пояснення про благословіння»). З його доробку зберіглося лише 5 ліричних віршів. Зайого наказом було складено «Повне зібрання історичних записок Дайв'єту».

Джерела
  • Chapuis, Oscar (1995), A history of Vietnam: from Hong Bang to Tu Duc, Greenwood Publishing Group, ISBN 0-313-29622-7
  • Sun, Laichen (2014), Imperial Ideal Compromised: Northern and Southern Courts Across the New Frontier in the Early Yuan Era, in Anderson, James A.; Whitmore, John K. (eds.), China's Encounters on the South and Southwest: Reforging the Fiery Frontier Over Two Millennia, United States: Brills, pp. 193—231
  1. China Biographical Database
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.