Чарівник із Любліна

«Чарівник із Любліна» (їд. דער קונצנמאכער פון לובלין‎) — роман Ісаака Башевіса Зінгера[3][4][5]. Написаний на їдиші, але вперше опублікований у перекладі англійською мовою у США видавництвом Noonday (1960)[3][6], у Великій Британії — Secker & Warburg (1961)[7]. 1971 року книга була опублікована на їдиші видавництвом Hamenorah[3].

Чарівник із Любліна
Автор Ісаак Башевіс Зінґер
Мова Їдиш
Опубліковано 1960
(…) Кожен лист і стебло мали свого мешканця: черв'яка, жука, комара, істот, які ледь помітні неозброєним оком. Як завжди, Яша дивувався з них. Звідки вони прийшли? Як вони існували? Що вони робили вночі? Вони помирали взимку, але літом знову роїлися. Як це ставалося? Коли він був у таверні, Яша прикидався атеїстом, але, фактично, він вірив у Бога. Божа рука була очевидна скрізь. (…). Хто все це створив? Яша запитував себе. Може сонце? Якщо так, то, можливо, сонце було Богом. Яша читав у якійсь священній книзі, що Авраам поклонявся Сонцю до того як прийняв існування Ягве. Ні, він не був неписьменним. Його батько був вченою людиною, і Яша навіть вивчав Талмуд у дитинстві. Після смерті батька йому порадили продовжити навчання, але замість цього він приєднався до мандрівного цирку. Він був наполовину євреєм, наполовину гоєм — ні євреєм, ні гоєм. Він розробив власну релігію. Був Творець, але Він нікому не відкрив Себе, не дав жодних вказівок, що було дозволено чи заборонено. Ті, хто говорили Його ім'ям, були брехунами
Оригінальний текст (англ.)
(…) Every leaf and stalk had its inhabitant: a worm, a bug, a gnat, creatures barely discernible to the naked eye. As always, Yasha marveled at them. Where did they come from? How did they exist? What did they do in the night? They died in winter but, with summer, the swarms came again. How did that happen? When he was in the tavern, Yasha played the atheist but, actually, he believed in God. God’s hand was evident everywhere. (…). Who created all this? Yasha would ask himself. Was it the sun? If so, then perhaps the sun was God. Yasha had read in some holy book that Abraham had worshiped the sun before accepting the existence of Jehovah. No, he was not illiterate. His father had been a learned man, and Yasha had even studied the Talmud as a boy. After his father’s death, he had been advised to continue his education, but instead had joined a traveling circus. He was half Jew, half Gentile – neither Jew nor Gentile. He had worked out his own religion. There was a Creator, but He revealed Himself to no one, gave no indications of what was permitted or forbidden. Those who spoke in His name were liars.

Ісаак Башевіс Зінгер, «Чарівник із Любліна»[1]

(…) Так, Бог, який міг створити сніжинки, сформувати людське тіло із сім'я, контролювати сонце, місяць, комети, планети і сузір'я, також був здатний відродити мертвих. Тільки дурні заперечуватимуть це. Бог був всесильний. З покоління в покоління ця всемогутність ставала все більш очевидною. Те, що колись здавалося неможливим для Бога, тепер робить людина. Вся єресь була заснована на припущенні, що людина є мудра, а Бог — дурний; що людина — хороша, а Бог — злий; що людина була живою, але Творець — мертвий. Як тільки полишив ці злі думки, ворота істини відкрилися.
Оригінальний текст (англ.)
(…) Yes, a God who could fashion snowflakes, form a man's body from semen, control the sun, the moon, the comets, the planets, and the constellations, was also capable of reviving the dead. Only fools would deny this. God was omnipotent. From generation to generation this omnipotence grew increasingly evident. Things which once had seemed impossible for God were now performed by man. All heresy was based on the assumption that man was wise and God a fool; that man was good and God evil; that man was a living thing but the Creator dead. As soon as one left these wicked thoughts the gates of truth swung open.

Ісаак Башевіс Зінгер, «Чарівник із Любліна»[2]

Pocket Penguins перевидав книгу 2016 року[8][9].

Сюжет

Кінець 19 століття, Люблін. Головний герой — Яша Мазур (їд. יאַשאַ מאזור‎) — чарівник із Любліна, який подорожує Польщею, виступаючи у різних містах та містечках. Він — єврей, але не дуже релігійний. Одружений із Естер (їд. אסתר‎), у них нема дітей. У Яші є коханки — асистентка Маґда Збарскіс (їд. מאגדה זבארסקיס‎), молода «солом'яна» вдова Зевтель (їд. זעווטל‎) із Пяскі. До всього Яша закоханий у вдову-католичку із Варшави, яку звати Емілія (їд. עמיליא‎). Емілія живе досить бідно, і у неї є дочка Аліна (їд. אליין‎). Яша свідомий того, що дочка йому теж подобається. Емілія закохана у Яшу, але вона не готова на «грішні стосунки». Вона хоче, щоб Яша розлучився із дружиною, прийняв християнство, одружився із нею — і щоб вони втрьох поїхали жити до Італії. Їй здається, що Яша розмінює свій талант на копійки — у Європі йому платили б значно більше за його вистави. Яша погоджується із аргументами, серйозно обмірковує це все, але також розуміє, що у них нема достатньої суми коштів, щоб це все зробити. І він бачить єдиний вихід — украсти гроші. А потім, коли їм вдасться налагодити життя там, він, звичайно ж, поверне гроші. Яша був доволі багатим, як на фокусника, але він не міг забрати все в Естер — вона була йому вірною дружиною і підтримувала в усьому. Він не дуже готовий на злочин і кинути все звичне у житті. Але він хоче бути з Емілією. Яша відклав остаточне рішення на пізніше, коли він приїде до Варшави — де у нього планувалася надзвичайна вистава.

Яша збирається до Варшави, прощається з Естер. Дорогою він заїжджає до Маґди. Робить коротку зупинку у Пяскі, щоб побачитися із Зевтель. Після прибуття до Варшави робить перший візит до Емілії і — несподівано навіть для себе — робить їй пропозицію.

Він повертається додому, Маґда розуміє, що щось змінилося. У цей час приходить Зевтель — вона вирішила покинути Пяскі і влаштувати життя у Варшаві. Вона познайомилася із братом та сестрою, які пропонують, що відвезуть її до Аргентини. Яша впевнений, що Зевтель потрапила у пастку і тепер буде у борделі у Аргентині, тож він вирішує піти з нею і дізнатися про все сам. Знайомиться з братом Германом (їд. הערמאן‎) — і все саме так, які він і думав. Але Герман — цікавий, і Яша проводить із ним майже цілу ніч, показуючи фокуси на картах та за випивкою. Під ранок він вирішує залізти на балкон до Емілії — але в останній момент вирішує пограбувати сусіда Емілії. Яша дуже хвилюється, йому не вдається відкрити замок, він невдало зістрибує на вулицю і пошкоджує ногу. Тікаючи від поліцейського, що його помітив, Яша ховається у синагозі, приєднавшись до ранкових молитов.

Повернувшись додому він відмовляється від допомоги Маґди, яка хотіла викликати лікаря, лягає спати. Ввечері прокидається і знову йде до Емілії. Признайється їй у всьому і вони розходяться. Коли Яша повертається додому — знаходить тіло Маґди. У цілому місті він більше не знає до кого звернутися — і йде до Германа, де зупинилася Зевтель. Там він виявляє, що Зевтель та Герман стали коханцями…

Люблін, через три роки. Яша повернувся до дружини, збудував у дворі будівлю без дверей, тільки з одним вікном, і оселився у ній. Естер та рабин намагалися відмовити його від такої форми покаяння, але безуспішно. Яша став відомим, багато людей приходять до нього звідусіль — дізнатися поради, виговоритися, отримати благословення. Роман завершується листом від Емілії, яка нічого не знала про його долю — і прочитала у газеті, що він став святим. Емілія попросила у нього пробачення за все. І додала, що ця форма каяття — занадто жорстока. У листі вона розповіла йому, що вийшла заміж удруге, що у Аліни все добре, і що дівчина теж йому напише…

Екранізація

1979 року вийшов фільм «Чарівник із Любліна» (режисер — Менахем Голан, у головній ролі — Алан Аркін).

Виноски
  1. Magician, 2016, с. 3—4.
  2. Magician, 2016, с. 221.
  3. Isaac Bashevis Singer - Bibliography. Nobel Foundation. Процитовано 18 липня 2017.
  4. Hindus, Milton (26 червня 1960). Yasha Escaped Into a Prison. The New York Times. Процитовано 18 липня 2017.
  5. Bloom, Harold (20 вересня 2010). Bashevis Revisited. The New York Review of Books. Процитовано 18 липня 2017.
  6. The Magician of Lublin. SOLO. Процитовано 17 липня 2017.
  7. The magician of Lublin. Translated from the Yiddish by Elaine Gottlieb and Joseph Singer. SOLO. Процитовано 17 липня 2017.
  8. The Magician of Lublin. Pocket Penguins. Процитовано 17 липня 2017.
  9. The Magician of Lublin. Penguin Books. Процитовано 17 липня 2017.

Посилання

Література
  • Isaac Bashevis Singer. The Magician of Lublin = דער קונצנמאכער פון לובלין. — Penguin Books, 2016. — ISBN 978-0-241-26069-2.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.