Часовий кристал

Часовий кристал або просторово-часовий кристал (англ. time crystal або space-time crystal) — новий стан матерії, нездатної самостійно прийти в стан нерухомої рівноваги.[1] Поняття просторово-часових кристалів було запропоновано у 2012 році, у 2016 році їх було вперше синтезовано двома групами фізиків з різних університетів США.

Історія відкриття

Вперше поняття просторово-часового кристалу було запропоновано у 2012 році Френком Вільчеком (Frank Wilczek), фізиком з Массачусетського технологічного інституту (Лауреат Нобелівської премії з фізики).

Синтезування

У 2016 дві незалежні групи фізиків вперше створили такий кристал. Перша група фізиків — з університету Меріленда — синтезувала кристал з 10 іонів ітербію.[2] Друга — з Гарвардського університету — інший підхід, а саме: кристал був складений з азотних вакансій в кристалічній решітці алмазу.

Примітки
  1. Просторово-часові кристали — абсолютно нова форма матерії.. tmginfo.net. 1.02.2017.
  2. Вчені створили перший «кристал часу», Корреспондент.net, 7 жовтня 2016

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.