Чербаєв Віктор Іванович

Віктор Іванович Чербаєв (21 квітня 1930(19300421), місто Одеса, тепер Одеської області 20 жовтня 2015, місто Одеса) — український радянський діяч, новатор виробництва, бригадир токарів Одеського виробничого об'єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання. Герой Соціалістичної Праці (20.04.1971). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1981 р. Член ЦК КПУ в 1981—1990 р.

Чербаєв Віктор Іванович
Народився 21 квітня 1930(1930-04-21)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер 20 жовтня 2015(2015-10-20) (85 років)
Країна  СРСР
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині військовослужбовця, який після демобілізації працював на заводі імені Січневого повстання в місті Одесі. З 1938 року вчився в школі № 18 міста Одеси. У 1941 році залишився без батька, який загинув під час виконання службових обов'язків у Бессарабії. У 1941—1944 роках мешкав в окупованій румунами Одесі.

Після отримання 4-х класів освіти, в 1944 році, поступив в Одеське ремісниче училище № 2. Під час навчання брав участь у відновленні міста і заводу. У 1946 році, здобувши спеціальність токаря, почав працювати на Одеському заводі імені Січневого повстання.

У 1950 році був призваний в Радянську армію. Закінчив полкову школу, отримав звання молодшого сержанта. Служив в Білоруському військовому окрузі у місті Гродно, де проходив службу на батареї 57-мм протитанкових гармат.

Після звільнення в запас у 1953 році повернувся на Одеський завод імені Січневого повстання. Очолив бригаду токарів з 12 осіб, яка працювала у дві зміни на шести верстатах на єдиний наряд. Бригадою було освоєно виробництво кранів вантажопідйомністю 25, 40, 65 і 100 тонн.

Одночасно навчався у Одеській вечірній школі, яку закінчив в 1959 році. У той же час був капітаном заводської футбольної команди.

Член КПРС з 1959 року.

У 1971 році за великі заслуги в розвитку будівельного, дорожнього і комунального машинобудування, за значне підвищення продуктивності праці, перевиконання норм та заощадження матеріалів і електроенергії Чербаєву Віктору Івановичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Обирався членом профкому заводу, головою ради ветеранів Одеського виробничого об'єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання.

З 1990-х років — на пенсії у місті Одесі.

Нагороди

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.