Черевач
Черевач — колишнє село в Україні, за 26 км від ЧАЕС та за 9 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль, в Іванківському районі Київської області. До 1986 року входило до складу Чорнобильського району і було центром сільської ради. Село розташоване на лівому березі р. Уж.
село Черевач | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська |
Район/міськрада | Іванківський |
Рада | Черевацька |
Основні дані | |
Засноване | до 1864 |
Населення | 0 |
Зняте з обліку | 1999 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°12′46″ пн. ш. 30°08′11″ сх. д. |
Карта | |
Черевач | |
Черевач | |
Мапа | |
|
Час виникнення села невідомий. 1864 року у селі мешкало 430 осіб. 1887 року населення становило вже 706 осіб і серед мешканців було 72 католики та 34 юдеї.
1900 року у 125 дворах мешкало 752 мешканці, що займалися здебільшого хліборобством. У селі була дерев'яна церква Усікновіння Глави Іоана Предтечі, збудована 1798 року на місці давнішої (церква була закрита і розграбована 1928 року). При церкві була церковно-парафіяльна школа.
Село поділялося на дві частини — прирічну (Малий Черевач) та нагірну (Великий Черевач)
Довідкове видання «Історія міст і сіл УРСР» 1971 року подає такі дані про село:
«Черевач — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Уж, за 9 км від районного центру. Населення — 630 чоловік. Сільській Раді підпорядковані населені пункти Рудня-Вересня і Ямпіль. У Черевачі розміщена центральна садиба колгоспу „Зоря“, за яким закріплено 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 тис. га орної землі. У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Ще 1923 року в селі засновано сільськогосподарську артіль. За мужність, виявлену в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 186 жителів відзначено урядовими нагородами. На території Черевача виявлено залишки поселення доби неоліту».
Після аварії на станції 26 квітня 1986 село відселене внаслідок сильного забруднення, мешканці переселені у с. Нове Залісся Бородянського району та у Володарський район. Офіційно зняте з обліку 1999 року.
Джерела
- Список населенных мест Киевской губернии. К., 1900;
- Черевач
- Лаврентій Похилевич. Краєзнавчі праці. Видавець О.Пшонківський. Біла Церква, 2007.
- Офіційне рішення про зняття села з обліку[недоступне посилання з травня 2019]
- Исчезнувши храмы