Черепін Валентин Тихонович

Валентин Тихонович Черепін
Народився 9 липня 1930(1930-07-09)
Черкаси
Помер 20 листопада 2020(2020-11-20) (90 років)
Київ
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність педагог
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь матеріалознавство
Заклад Київський академічний університет
Посада радник при дирекції, головний науковий співробітник
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Членство НАН України
Нагороди

Валентин Тихонович Черепін (9 липня 1930, Черкаси - 20 листопада 2020, Київ)[1] — український фізик, фахівець у галузі фізичного металознавства та фізики поверхонь, доктор фізико-математичних наук, професор[прим. 1][2], член-кореспондент НАН України[прим. 2][3], член Нью-Йоркської академії наук, голова Українського вакуумного товариства[4].

Біографія

Народився 9 липня 1930 року у місті Черкасах. У 1953 році закінчив Київський політехнічний інститут, де і залишився працювати. Член КПРС з 1960 року. З 1964 року працював в Інституті металофізики АН УРСР19731985 роках — заступник директора по науковій роботі)[5]. З 1992 року — директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, а згодом Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (ФТННЦ). З 2017 — радник при дирекції ФТННЦ, а з 2018 — радник при дирекції Київського академічного університету.

Наукова діяльність

Праці стосуються, зокрема, фазових перетворень у металах і сплавах, фізичних методів дослідження металів, фізики поверхні матеріалів. Здійснювані ним фундаментальні дослідження процесів взаємодії прискорених іонних пучків з поверхнею моно- та полікристалічних металів, сплавів, аморфних металевих систем і надпровідних металооксидних сполук сприяли створенню практичних основ іонної діагностики фізико-хімічного стану поверхні матеріалів і модифікації їх корозійних властивостей іонними пучками, до розробки високочутливих методів елементного та фазового пошарового аналізу тонких шарів з високою роздільною здатністю за глибиною. Значне місце в його науковій діяльності займає створення нових приладів для аналізу матеріалів[4].

Відзнаки

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки[прим. 3][2], премії НТО Машпрому СРСР імені Д. К. Чернова та премії НТО Приладопрому СРСР імені С. І. Вавилова[4]. Нагороджений орденом «Знак Пошани»[5].

Примітки

  1. з 21 вересня 1979 року
  2. з 1 квітня 1982 року
  3. за 1980 рік; за розробку, створення та впровадження комплексу нових методів і приладів для фізико-хімічного аналізу матеріалів

Джерела

Посилання

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.