Чернишов Денис Вікторович

З метою оптимізації діяльності органів системи юстиції Кабінет Міністрів України у 2016 році прийняв постанову, якою ліквідував Державну пенітенціарну службу[5], а її повноваження передав Міністерству юстиції[6][7][8].

Відповідальним за реалізацію реформи пенітенціарної системи призначено заступника Міністра юстиції Дениса Чернишова [9][10][11][12] [13], обов’язками якого є координація та контроль діяльності[14]:

• Департаменту пробації;
• Департаменту організаційного забезпечення діяльності служб Державної кримінально-виконавчої служби України;
• Управління медичного забезпечення;
• Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України;
• Відділ інспектування прав людини в пенітенціарних установах.

• Об’єднані обласні управління у 6 Міжрегіональних управлінь, що суттєво зменшило бюрократичний апарат та зробило систему прозорішою[15][16][17].
• Оголошено про початок збору проектних пропозицій щодо будівництва нових слідчих ізоляторів у Києві та Львові в рамках реалізації державно-приватного партнерства [18][19][20][21][22][23].

• Розпочато реалізацію реформи медичної служби. Основна мета – зробити лікаря незалежним від керівника колонії. Для цього в Міністерстві створене медичне управління, яке контролюватиме всіх лікарів системи. Надалі ж медична служба має бути підпорядкована Міністерству охорони здоров’я[24].
• Розпочато інспекцію діяльності 138 підприємств пенітенціарної служби, з яких 27 розміщені на території тимчасово непідконтрольній Україні. Серед решти – 111-ти (2-а у стані ліквідації) – 100 промислових підприємств та ще 11 сільськогосподарських. Щорічно вони виробляють продукції або ж надають послуги на суму більше 0,5 млрд грн.
• З прийняття Закону «Про пробацію» за допомогою європейських консультантів розроблено [25][26][27]:
  • законодавчі зміни, що дали змогу узгодити положення Закону щодо впровадження функцій пробації в Україні;
  • навчальні програми для персоналу пробації, методики та інструменти пробації.
• У лютому 2017 році відкрито Центр ювенальної пробації в м. Київ[28][29][30]. Це перший центр, який є частиною офіційної організаційної структури органа пробації, що входить до складу Міністерства юстиції України.
• Завдання Центрів пробації забезпечити індивідуальний підхід до надання реабілітаційних послуг неповнолітнім, які отримали покарання, не пов'язані з позбавленням волі, на підставі оцінки ризику повторних правопорушень та потреб в ресоціалізації[31]. Планується відкриття Центрів ювенальної пробації в Одесі, Рівному, Дніпрі, Миколаєві, Житомирі та Маріуполі.
• У структурі Міністерства юстиції України створено Відділ інспектування дотримання прав людини в пенітенціарних установах.

• Проаналізовані системні порушення прав людини, виявлені в ході моніторингових візитів представників Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини та Європейського Комітету проти тортур. До міжрегіональних управлінь надіслані вимоги з метою наближення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, до європейських стандартів.
• Вивчено стан профілактики та попередження самогубств. Керівникам територіальних органів надісланий відповідний огляд із зазначенням напрямків діяльності.
• Проаналізовано стан забезпечення нагляду за засудженими, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки та дільницях соціальної реабілітації. Керівникам територіальних органів надісланий відповідний огляд із зазначенням напрямків діяльності.
• Проаналізовано стан профілактики та попередження втеч засуджених з-під охорони. На місця надісланий відповідний огляд із зазначенням конкретних заходів реагування.
• Для забезпечення правопорядку під час новорічних свят у період з 19 грудня 2016 року по 9 січня 2017 року проведені спеціальні операції «Заслон» та «Щит».
• Відбувся візит Європейського комітету проти тортур в Україну (21-30) листопада 2016 р.

• зміни до Правил внутрішнього розпорядку СІЗО та проект наказу Мін’юсту «Про затвердження Порядку доступу засуджених до мережі Інтернет»;
• зміни до Порядку проведення службових розслідувань у ДКВС, Порядку та обліку в установах виконання покарань та СІЗО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, Порядку здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиного інформаційної системи МВС, Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання її результатів у кримінальному провадженні, відомчих нормативних документів щодо організації оперативно-розшукової діяльності в ДКВС України.
• пропозиції до проекту Закону «Про пенітенціарну систему» з удосконалення порядку безперешкодного відвідування установ та розширення категорій осіб, яких можливо залишати у СІЗО для роботи з господарського обслуговування.

• постанови КМУ №1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» щодо визнання туберкульозу професійним захворюванням у персоналу органів та установ;
• законів «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Закон України «Про Вищу раду правосуддя», ухвалений Парламентом 21 грудня 2016 року, покликаний розв’язати одвічні проблеми пенітенціарної системи, пов’язані з оперативним реагування на кримінальні правопорушення як з боку адміністрації закладів відбування покарань, так і з боку засуджених, об’єктивним розслідуванням справ та покаранням винних[32].

Саме ця частина реформування пенітенціарної системи є пріоритетною для Міністерства юстиції, адже включення слідчих підрозділів органів Державної кримінально-виконавчої служби до системи органів досудового розслідування, насамперед, дозволить дисциплінувати та навести порядок у тюрмах, значно знизити кількість злочинів та підвищити рівень відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, які вчиняються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах[33].

27.06.2018 підписав наказ №2059/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 19 листопада 2013 року N 2438/5".

Зміни, внесені до Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі, територіальним громадам прямо направлені на безпрецедентне обмеження прав користувачів архівів, чітко гарантованих статтею 20 Закону України "Про Національний архівний фонд". Зокрема, прибрана норма про заборону стягування прямої чи опосередкованої оплати за самостійне виготовлення копій документів. Крім того, внесено безліч штучних обмежень, які до збереження документів ніякого відношення не мають. Зокрема, обмеження на копіювання справ, більших ніж формат А4 та товщі ніж 4см.[34]