Чернятинський парк

Черня́тинський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у селі Чернятин Жмеринського району Вінницької області[1].

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Чернятинський»
Категорія МСОП — V (Охоронюваний ландшафт)
49°02′26″ пн. ш. 27°54′38″ сх. д.
Розташування:  Україна
Вінницька область,
Жмеринський район,
село Чернятин
Площа: 31 га
Водні об'єкти: ставки
Заснований: 1814 рік
Керівна
організація:		 Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету
Країна  Україна
Статус (до анулювання): парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
 Чернятинський парк у Вікісховищі

Опис

Загальна площа парку 31 га[2]. Набув охоронного статусу згідно з постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 року, № 18[2]. Станом на 2008 рік природоохоронний об'єкт перебуває у користуванні Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету[2].

Чернятинський парк належить до парків ландшафтного типу. На його території побудований палац у візантійсько-романському стилі[3]. Збережено п'ять ставків з системою гребель[4]. Станом на початок XXI столітті на території парку зростало близько 100 видів та форм чагарників і дерев[3], серед них — форзиція та тамарикс. На парковій території є алея з дубів, вік яких перевищує 350 років[4]. На пагорбах зростають ялини. На території нижнього ставку розташований Острівок кохання. Поблизу південного фасаду палацу зростають білі тополі, які мають обсяг 4-5 обхватів[5].

Історія

Польські магнати Вітославські володіли Чернятином у кінці XVIII століття. Тоді ж був побудований палац. 1814 року навколо палацу на території місцевості, де розташовувався дубово-грабовий ліс, був закладений парк[3]. Його заснував садівник Діонісій Макклер, який також заклав ботанічний сад, що розташовується у Кременці. Він був запрошений для проведення робіт Ігнатієм Вітославським[4]. Діонісієм Макклером були прокладені паркові алеї. Насадження, які вже зростали на лісовій території, доповнили хвойними та листяними деревами. Були створені дамби з грубого каменя. Поблизу парадного фасаду будівлі розташовувався самшит.

Після закладки парку були створенні павільйони та альтанки, проте вони не збереглись[6]. Історики припускають, що одночасно з палацом спорудили в'їзну браму. За нею розташовувався фруктовий сад, поблизу нього пролягали дві алеї. Одну з алей оточували кінські каштани. Алеї прилягали до галявини. По її бокам зростали сріблясті тополі[5]. У 1839 році відбулась реконструкція палацу, роботи виконувались згідно з планом мальтійського архітектора Генріка Іттара. 1865 року парк та палац перейшли у власність Марії Михайлівни Львової[5]. Колись у парку була розташована біломармурова скульптура, до XXI століття збереглись кам'яні чаші, які мають готичне різьблення[6].

Примітки
  1. Про затвердження Положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Чернятинський парк»
  2. Наказ від 22.10.2012 року № 542 «Про затвердження положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Чернятинський парк“». Архів оригіналу за 07.07.2015. Процитовано 15.05.2015.
  3. Мальовничі парки Вінниччини//Мій край — Вінниччина
  4. Чернятин//Архітектурні та природні пам'ятки України
  5. Чернятин//Замки та храми України
  6. Палац у Чернятині. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 15 травня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.