Чернігівський літопис

Чернігівський літопис — умовна назва пам'ятки козацького літописання XVII—XVIII століть.

Зберігся у чотирьох списках. У творі розповідається про події української історії 1587—1768 років — козацько-селянські повстання XVI—XVII століть., Визвольну війну, Руїну, змальовано найвідоміші історичні постаті, описано стихійні лиха, епідемії тощо.

За характером викладу, стилем, мовою Чернігівський літопис дуже близький до праці Самовидця.

Дослідники виділяють дві редакції Ч.л. До 1-ї редакції відносять список Білозерського (дефектний, завершується 1652) і список Авксентія (1587—1750, за винятком 1704—28), до 2-ї редакції — список Персидського (1587—1725) і Київський список (1497—1764).
2-га редакція є набагато ціннішою та більшою за обсягом. М.Білозерський видав літопис за списками 1-ї редакції. О.Лазаревський, який опублікував пам'ятку за списком Персидського, вважав, що літопис укладений у Чернігові, імовірно Л.Боболинським.
Обидві редакції мають спільну частину з 1497 (1587) до 1704, але наявні різночитання та вставки. Автор спільної частини використав 3-тю частину хроніки Ф.Софоновича, «Скарбницю» (1676) І.Ґалятовського, протограф Острозького літописця (див. Літопис Острозький), власні спогади й свідчення очевидців. Спільна частина 1-ї редакції, що охоплює події 1729—50, була доповнена Іваном Янушкевичем-Бутенком, писарем Чернігівського полку (1715—27), особою, близькою до П.Полуботка. Він провів не меншу за обсягом роботу, ніж його попередник, широко залучивши усні й писемні джерела, наприклад «хроніку П.Полуботка».
У літописі зображена панорама воєнно-політичної та церковної історії України 16—18 ст. У пам'ятці виражено симпатію до гетьмана Б.Хмельницького, наказного гетьмана Я.Сомка, кошового отамана І.Сірка, польського короля Яна II Казимира Ваза і негативне ставлення до гетьманів І.Брюховецького та І.Самойловича. У Ч.л. є чимало оригінальних звісток, напр. про повстання в Лубнах 1632.