Чернігівський планетарій

Черні́гівський планета́рій — планетарій Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

Кафедра фізики та астрономії Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка має діючий телескоп і планетарій, залучає школярів та студентів до вивчення астрономії. Чернігівських астрономів очолює знаний астроном, доктор фізико-математичних наук, професор Іван Кирилович Коваль. Колись він працював на Байконурі, був директором всеукраїнського планетарію, підготував чимало науковців, які захистили дисертації. З 2008 року при ЧНПУ також діє Астрономічний науково-дослідний центр.

Купол

Купол обсерваторії Чернігівського педуніверситету багато хто з мешканців міста просто не помічає. Для студентів та педагогів фізико-математичного факультету астрономія — це не просто навчальний предмет. Для доцента факультету Тетяни Богдан вона стала частинкою життя.

Богдан Тетяна Миколаївна, ще працюючи лаборантом на кафедрі астрономії, своїми руками створювала планетарій. До цього планетарій являв собою саморобну кулю із дірочками та лампою всередині, а купол був пошитий з парусини. До того ж, він був дуже коротким і зоряне небо на ньому відображалося лише невеликими частинами.

Тетяна Богдан загорілася думкою створити новий планетарій. На радіозаводі знайшли хлопців, які згодилися подовжити каркас купола. Але потрібно було його покрити новою матерією. І пані Тетяна купила тканину за власні кошти. Випадково зайшла у магазин тканин і побачила потрібну їй матерію. Але тоді, на початку 90-х, все було дефіцитом і всюди були черги. Та захоплена лаборантка зуміла переконати і людей, і продавця, що ця тканина дуже потрібна їй для планетарію. Миколаївна побігла додому, взяла гроші і за 600 карбованців купила рулон білої тканини. Тодішній ректор університету допоміг відданій справі викладачці. І незабаром на кафедрі з'явився новий купол, який ночами на швейній машинці пошила Тетяна Миколаївна.

Втім залишилася проблема з самим апаратом «планетарій», який проектує зображення зоряного неба на купол. Він був занадто старим. І лише в середині першого десятиліття 2000-х університет купив апарат вартість 30 тисяч гривень, виготовлений за подобою цейсівського, який є у великих планетаріях. Однак тепер знову виникла проблема: новий апарат дає хороше зображення, але 50 відсотків його пропускає занадто тонка тканина купола. Знову потрібно його оновлювати.

Вікно у Всесвіт

Планетарій — не єдине приміщення, де проходять заняття з астрономії. Мабуть, значно цікавіше студентам підніматися нагору — в обсерваторію. Саме її купол здіймається над університетським дахом. Тут стоїть великий телескоп, який ще 40 років тому передала одна з наукових обсерваторій. Ще два — виносні. Але телескопи використовують лише з навчальною метою. Доцент педуніверситету Володимир Марченко і сам в студентські роки працював на цьому обладнанні, використовуючи яке студенти можуть спостерігати і рух планет, і зорі. Також проводяться дослідження Сонця, Місяця, фотографування небесних об'єктів. Як правило практичні заняття проходять на даху вночі. Нещодавно студенти за власним бажанням до першої години ночі сиділи на даху університету, спостерігаючи повне місячне затемнення. На основі спостережень студенти пишуть курсові і дипломні роботи.

Також працівники Чернігівської обсерваторії мають можливість співпрацювати із закордонними колегами. У дослідників є спільні проекти з італійськими, польськими та швейцарськими науковцями.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.