Четверті притулки

«Четверті притулки» (англ. Fourth Mansions) — науково-фантастичний роман американського письменника Р. А. Лафферті, вперше опублікований видавництвом Ace Science Fiction Specials у 1969 році. У твердій палітурці на території Великої Британії роман видав 1972 року Денніс Добсон, а Star Books видала паперову книгу в 1977 році. У 1973 році з'явився французький переклад роману. Американські перевидання вийшли в світ пізніше, їх здійснили видавництва Bart Books та Wildside Press[1].

Четверті притулки
Fourth Mansions
Жанр наукова фантастика
Автор Р. А. Лафферті
Мова англійська мова
Опубліковано 1969
Видавництво Ейс Букс
Видання 1969

«Четверті притулки» були номіновані на премію «Неб'юла» як найкращий роман у 1970 році, того ж року посіли 5-е місце за версією журналу «Локус» як найкращий роман[2].

Сюжет

Четвертий особняк був натхненний «Внутрішнім замком» Терези Авільської, і містить цитати з книги, яку Лафферті використовує як заголовки розділів. Внутрішній замок є метафорою для душі особистості; його різні кімнати — різні стани душі. У центрі замку душа знаходиться в чистому стані, що уособлює Рай. Лафферті використовує більш складні символи, розповідаючи багатогранну історію про те, як людина досягає Неба або Правди. Роман стосується часу великих змін, коли чотири сили — у формі таємних товариств — борються за контроль над наступною фазою історії людства. У центрі сюжету знаходиться Фред Фолі, невинний репортер. Одна з цих сил має намір випустити смертельний вірус у США, інші намагаються її зупинити. У центрі розповіді з'являється революція мексиканських мігрантів, ремесло «ткацтва розуму» та дивна група «Патріків», які, мабуть, панують, але мають великі ресурси. Цікаво, що ілюмінати! повторювали декілька тем цієї книги, в тому числі елементи чуми та таємного товариства.

Відгуки

Джеймс Бліш рекомендував до прочитання «Четверті притулки», називаючи його «винахідливим» та прямо-таки «захоплюючим і як дивіденд, часто буває смішним», але звинуватив його в «надмірному описі усього» та в «промовах, які ніколи не могли вийти з людських вуст». Він зазначив, що під поверхневим хаосом наративу лежить «послідовна і всеосяжна» символічна структура, запевняючи, що «книга має ідеальний сенс»[3]. Лестер дель Рей, однак, відкинув роман, кажучи: "все захаращене. Повторні символи, алегорії, легенди, фентезі та різноманітні речі втручаються в ту ж точку, в якій немає стійкого тону або нападу[4].»

«The Wesleyan Anthology of Science Fiction» описує «Четверті притулки» як «мультиплікаційно однолінійний конфлікт між космічним добром і злом, які спираються на містичні уявлення святої Терези Авільської[5].»

Примітки
  1. ISFDB publication history (англ.)
  2. Science Fiction Awards Database (англ.)
  3. "Books', F&SF, May 1971, pp. 40–42
  4. "Reading Room", If, February 1970, p.149
  5. Introduction to "Slow Tuesday Night", in The Wesleyan Anthology of Science Fiction, Arthur B. Evans, Istvan Csicsery-Ronay, Jr., Joan Gordon, eds., Wesleyan University Press, 2010, p.359
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.