Чехов Олександр Павлович
| Чехов Олександр Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Олександр Павлович Чехов | |||
| Псевдо | Агафопод, Агафопод Единицин, Алое, А. Седой | |||
| Народився |
10 (22) серпня 1855 Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія | |||
| Помер |
17 (30) травня 1913 (57 років) Санкт-Петербург, Російська імперія ·рак гортаніd | |||
| Поховання | Літераторські мостки | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Діяльність | прозаїк, публіцист, мемуарист | |||
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd | |||
| Мова творів | російська | |||
| Батько | Чехов Павло Єгорович | |||
| Брати, сестри | Чехова Марія Павлівна, Чехов Антон Павлович, Чехов Микола Павлович і Михайло Павлович Чеховd | |||
| Діти | Чехов Михайло Олександрович | |||
|
| ||||
 Чехов Олександр Павлович у Вікісховищі | ||||
Олександр Павлович Чехов (нар. 22 [10] серпня 1855, ст. Велика Міцна під Таганрогом — пом. 30 [17] травня 1913, Санкт-Петербург) — прозаїк, публіцист, мемуарист. Старший брат Антона Павловича Чехова і Миколи Павловича Чехова, батько актора і режисера Михайла Олександровича Чехова.
Біографія
Народився Олександр Чехов 10 (22) серпня 1855 року в міщансько-купецькій родині. Батько — Павло Єгорович Чехов (1825—1898), мати — Євгенія Яківна Чехова, уродж. Морозова (1835—1919).
Навчався в Таганрозькій чоловічій гімназії, яку у 1875 році закінчив зі срібною медаллю.
Вищу освіту здобув на природничому відділенні фізико-математичного факультету Московського університету, знав шість мов. У студентські роки публікувався в гумористичних часописах «Глядач», «Москва», «Будильник», що багато в чому сприяло залучення до світу столичної журналістики юного Антона Чехова.
З 1881 року жив у цивільному шлюбі з Ганною Іванівною Хрущовою-Сокольниковою (1847—1888). Двоє його синів Микола і Антон вважалися «незаконними». Вона ж у 1883 році народила Олександру Павловичу дочку Марію, яку він ласкаво називав Мося, але вона померла через пару років.
Після закінчення університету в 1882 році служив по черзі на таганрозькій (1882—1886), петербурзькій (1885) та новоросійській (1885—1886) митницях. У Таганрозі був звільнений за нову повість про зловживання місцевої митниці, яку він опублікував в одеській газеті.
У 1886 році за протекцією брата Антона влаштувався працювати до газети «Новий час». Писав під псевдонімами Агафопод, Агафопод Єдініцін, Алое, пізніше — А. Сивий.
У 1888 році Олександр Павлович овдовів, а в наступному році обвінчався з гувернанткою своїх дітей Наталією Гольден (1855—1918). У шлюбі народився син Михайло (1891—1955), згодом знаменитий артист.
Помер 17 (30) травня 1913 року в Санкт-Петербурзі від раку горла. Похований на Літераторських мостках Волкова кладовища в Петербурзі.
Окремо видані книги
- А. П. Седой. В погоне за теплом и солнцем. — СПб., 1913;
- А. Седой (Чехов). Из детства А. П. Чехова. — СПб., 1912;
- А. Седой. В гостях у дедушки и бабушки. — СПб., 1912;
- А. Седой (Ал. Чехов). Хорошо жить на свете! Повесть. — СПб., 1904;
- А. Седой. Княжеские бриллианты [и др. рассказы]. — СПб., 1904;
- А. Седой. Святочные рассказы. — СПб., 1895;
- А. Седой. Птицы бездомные [и др. рассказы]. — СПб., 1895;
- Александр Чехов. Исторический очерк пожарного дела в России. — СПб., 1892.
Статті
- Чехов А. Исторический момент в области современной геологии // «Исторический Вестник». — 1901. — Февраль. — Т. LXXXIII.
Джерела
- Шапочка Е. А. Чехов Александр Павлович // Энциклопедия Таганрога. — Ростов-на-Дону: Ростиздат, 2003. — 424 с. — ISBN 5-7509-0662-0.
- Александр и Антон Чеховы. Воспоминания, переписка / Сост., подг. текста и коммент. Е. Гушанской, И. Кузьмичёва. — М.: Зажаров, 2012. — 960 с. — (Биографии и мемуары). — 3000 экз. — ISBN 978-5-8159-1136-9.
- Нехамкин Э. Суперактёр: О Михаиле Чехове. — (Русские американцы)